Примарна мрія
Розділ 9.
Анна.
Коли ми майже дійшли до дверей школи, то Влад схопив мене легенько, за руку.
-Не перевантажуй себе сьогодні. Я розумію, що ти відповідально відносишся до своєї роботи. Але і подумай про своє здоров'я. Ніхто з учнів, не захоче працювати з вчителем-роботом.
-Ти знаєш, на що потрібно тиснути. -ніяково відповіла я. Він ніби читає мене, як розгорнуту книгу.
-Я зайду сьогодні і обов'язково перевірю, чи ти дотримуєшся моїх рекомендацій.
Я відповіла тільки усмішкою та продовжила йти до свого кабінету.
Сьогодні день пролетів. В мене так завжди. Варто тільки стати перед класом, як я пірнаю у шкільний вир, не бачачи нічого перед собою. Я цим живу.
До учнів, я швидко звикла. Як і вони до мене. Навіть не хотіли йти додому. Ну як можна їх не любити?!
Настільки сильно погрузилася в свої думки, що і не побачила, як до класу, хтось зайшов.
-Як ти? - сказав, Влад. Вириваючи мене з думок.
-Краще.
-Я бачу. Ти знову втомлена.
-Це приємна втома.
-Розумію.
-Як тобі нова професія?
-Незвично. Не знаю, що відчуваю. Хочу запросити тебе в кафе, якщо ти не проти.
-Я не проти.
#6027 в Любовні романи
#1476 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 28.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
