Третя частина

Частина третя заключна

Розділ 6

Потяглися дні відлежування боків, дворазового приймання їжі, та суцільного мовчання. Чоловік перейняв у чужого звичку мовчання зрідка порушуючи окремими фразами на галакто.

- Харчів у нас приблизно на чотири місяці, - вин поділив продуктовий запас надвоє. Більшу половину відсунув теріанину,- це твоє. - Продуктів більш нема.

При цьому він взагалі не пояснював свої подальші дії. Декілька разів чоловік робив короткі дослідження знайомих тунелів, які закінчувались завалами. Зах мовчки спостерігав, не заважаючи та й не допомагав. Розвідані тунелі в кінцевому результаті виявились заблокованими. Айтан непогано знав верхні проходи, що порізали скельний масив. Їх у далекі часи пробили роботи, що видобували цінний мінерал терміт. Свого часу перші земні дослідники не помітили в долині розгорнуту мережу печер. Малий вміст кисню та обмежена кількість води автоматично визначало планету як малоперспективну, і дослідники не дуже ретельно її досліджували. Айтан відвідав Айру як тільки вона з'явилася в каталогах неперспективних планет. Його зацікавило наявність терміту на планеті. Він просто не повірив твердженням вчених, що терміт знаходиться в дуже малих кількостях і його промисловий видобуток за дорогий та неперспективний.

Терміту справді виявилося замало, і винні були роботи, древньої цивілізації мантійців. Вони буквально вигризли в горах всі вкраплення мінералу. І тепер Айтан крокував тунелями, зробленими невідомими механічними рудокопами. Спускатися на нижчі ріні він не ризикував. Кількість тунелів та розгалуженість сягали такого рівня, що навіть думку про дослідження нових маршрутів чоловік відганяв. В кінцевому результаті він вирішив розібрати завал в якомусь із знайомих ходів.

- У нас є три варіанти,- почав чоловік без вступу, - Залишитись тут назавжди. Почати досліджувати безкінечні невідомі ходи. Розібрати завал в знайомому тунелі. Розібравши завал з'явиться можливість вийти з іншого кінця гірського масиву та покинути цю хай і не ворожу але й не привітну планету.

- Щоб теріанин допомога людині... це неймовірно. Я повинен тебе розірвати на шматки та пообідати. Натомість потрібно разом тягати каміння, чого тільки в просторі не буває. Я допоможу хай ця співпраця виявиться виключенням у взаємовідносинах людей та теріан.

Однак у всесвіті вороги, стають друзями, здобич та хижак міняються місцями, в нескінченості все можливе.

- От і добре після умовного ранку і почнемо.

Зібравши необхідний інструмент, та вибухівку людина та теріанин вирушили до завалу.

- Послухай, а що ти робив на планеті, - чоловік не витримав, тиша йому набридла, тай увесь час мучило головне питання, - тут нічого нема, голі скелі і трава тверда як алмаз. Все обстежено, нашими дослідниками хоч за них розмови нема, вони ледарі. Але я тут провів безліч аналізів, ось наприклад місцева трава, завдяки терміту вона має міцну структуру. Терміт єдина цінність, якої вже нема.

Знов запала тиша.

- Мене цікавило два питання,- Зах після невеликої паузи все таки вирішив підтримати розмову. - Генератор кисню в нижчих шарах масиву. Чому кисень в печерах підтримується на постійному рівні уже декілька тисяч років. Я на раді вчених висловив припущення про таємний сховок Амонійців. Вони вирішили не кидати планету, а після закінчення видобутку

терміту зробили в печерах підземне автономне місто, там,- він показав кігтистим пальцем в підлогу. - За короткий час знаходження на планеті я встиг провести деякі дослідження, зокрема сейсмічне сканування глибинних скельних шарів, в глибині виявились великі та розгалужені пустоти в масивах, моє глибоке переконання, місто є. Питання, чи населене живими древніми істотами амонійцями, чи мертве. Однак твої співвітчизники знищили мій корабель з обладнанням. В цьому велика неймовірність вічності. Недорозвинена істота, влаштує тут свій таємний сховок, тільки заради того щоб сховатись від переслідувачів, переслідувачі зі свого примітивного розуму знищують корабель з цінним обладнанням та технологіями. І ви ще вийшли в космос, - Якби він був землянином він би плюнув з передсердя. - Однак завдяки вашій тупості, ви втратили можливість отримати мій корабель і відповідно технологічний прорив, - Хххх… - Зах вискалив у усмішці свої зуби. - Це добра новина, погана - дослідження доведеться відкласти.

Відповідати на зауваження про своїх співвітчизників чоловік не став, взагалі це була чиста правда. Командир крейсера виявивсь, або тупоголовим, або тупоголовим служакою.

- Є дійсність, великий теріанин і слабка людина застрягнули в одній печері назавжди, хе,хе,хе,- повернув колкість.

В подальшому Зах тільки оглядав стіни тунелю, яким вони йшли. Здавалося, він знову забув про Айтана, але не надовго.

- Терміт тут добували Амонійці. - Згодом почав розмову, - амонійці дуже давня космічна раса. Вони ще слабші за вас землян. Їхні тіла не мають скелета і складаються з великої голови безлічі кінцівок і невеликого травного тракту. Дуже розумні істоти. Я думаю що їх мізки в обчисленнях, польоту фантазії, кращі за теріанські. А оскільки самі вони виявились мало пристосовані до тяжких робіт, то вони вже на зорі своєї цивілізації створили роботів і всі роботи натомість виконували роботи. Це їхній почерк.

- А де вони поділися?

- Існує декілька теорій, космічна катастрофа, самознищення, повстання роботів. Теорія про повстання роботів мені подобається, наприклад — нашу цивілізацію роботи мало не знищили двічі. Взагалі основних дві — виснаження природних ресурсів та переселення в невідому частину галактики, що не виключає теж повстання машин. Головна версія - поразка в війні з троїдами. Я дотримуюсь своєї теорії, вони розділились, консервативна частина залишилась тут в підземних містах, інші переселились в невідому частину всесвіту.