Розділ 3

Ноель стояв біля печери, яка була входом до підземного царства тролів. Він дивився на гномиху й зовсім не вірив в успіх цієї справи. Її шкіру пофарбували у сірий відтінок, вуха трохи видовжили завдяки пластиліну й віддалено вона можливо трохи нагадувала тролицю, проте Ноелю оте трохи не підходило. А сам він мав ще гірший вигляд. Тонна пудри зробили його блідим і він повинен вдавати вампіра. Як відомо, тролі товаришують з вампірами. З печери вийшов троль з довбнею в руках. Низький на зріст, сягав Ноелю до поясу. Чоловік одразу порівняв сіру шкіру троля та намальовану гномихи. У гномихи вона була темнішою. Троль насупив густі чорні брови, які спадали до очей:
— Хто ви? Що вам потрібно?
Така ворожість не віщувала нічого доброго. Гномиха приязно всміхнулася:
— Ми чули, що у вас є сукно з торинхілій. Ми б хотіли його купити.
— Багато хто хоче його купити, воно дуже цінне. Десять тисяч золотих.
Ноель присвиснув. Через забаганки короля має викласти кругленьку суму. Звісно він знав про жадібність тролів, проте їхні апетити різко зросли.
— Це за рулон?
— Ні, це за одну одиницю. Ви ж знаєте розміри тролячої одиниці? — троль підозріло зіщулив очі та свердлив Ноеля колючим поглядом. Здавалося одна неправильна відповідь і все, його пошматують. Гномиха швидко зорієнтувалася:
— Звісно знаємо, але зрозумійте нас правильно. Ми платимо значну суму грошей і хотілося б спершу подивитися на сукно, потримати в руках. Були випадки, коли нам продавали підробку.
— Ви звинувачуєте нас у шахрайстві? — троль притиснув довбню до грудей й здавалося готувався до нападу. Ноель застережливо виставив долоні:
— Ні, звісно ні. Ми тільки кажемо, що у нас були такі неприємні випадки, тому оглянути товар перед покупкою цілком зрозуміле бажання.
— Добре. Винесу вам товар.
Троль зник у глибинах печери й Ноелю залишилося лише чекати. Через кілька хвилин троль з'явився зі складеним червоним сукном у руках. Перевертень скривився:
— А іншого кольору у вас немає?
— З торинхілій виходить тільки червона тканина. Якщо додати барвник, то вона втрачає свою еластичність. Це загальновідомий факт.
— Так, ми знаємо, не зважайте на невдалий жарт, — гномиха змахнула рукою й потягнулася до сукна. Вона перебирала тканину пальцями та задоволено кивнула, — так, це саме те, що нам потрібно.
Вона забрала долоню й на тканині залишилися сірі сліди від пальців. Це не залишилося поза увагою троля. Він притиснув сукно до грудей:
— Ви не троль. Шахраї!
Гномиха запанікувала. Вона сховала руки за спину:
— Троль, просто у мене хвороби шкіри. Я перестаралася з тональним кремом.
— Брехня! — троль потягнувся за довбнею, — а ти, любчику, підозрюю, що ніякий не вампір. Покажи ікла!
Тепер Ноель шкодував, що відмовився від іклів з пластиліну, проте навряд чи вони зараз би йому допомогли. Чоловік насупив брови:
— Я показую ікла тільки тому, кого хочу випити.
Троль зробив різкий рух вперед, схопив Ноеля за рукавицю та зняв її, оголюючи смугляву руку, яка дуже відрізнялася від кольору обличчя. Троль розвернувся до печери та закричав:
— Хлопці, тут шахраї, хочуть викрасти наше сукно.
Досі Ноель навіть й не задумувався над викраденням. Поки не прийшли хлопці, перевертень миттю перетворився на вовка. Одяг на ньому порвався та впав на траву. Разом з ним впали й мішечок золота та хустинка, які знаходилися у кишенях. Перевертень стрибнув на троля, повалив його на землю. Зубами схопив тканину та кинувся тікати.
Швидкими кроками віддався від печери й здавалося, тролі його не наздоженуть. Позаду почувся голос гномихи:
— Зачекай, а як же я?
Ноель обернувся. Гномиха бігла надто повільно, короткі ноги не дозволяли рухатися швидше. Світле волосся розтріпалося, з рота виднівся язик, а вуха з пластиліну відпали. Її наздоганяли тролі. Перевертень подумки вилаявся. Він не міг залишити гномиху на роздертя тролям. Різко розвернувся та побіг до гномихи. Підбігли до неї, випустив з зубів тканину. Гномиха одразу взяла її до рук. Ноель схопив гномиху за сорочку й побіг, тримаючи її зубами. Опинившись на безпечній відстані від печери, Ноель зупинився та відпустив гномиху. У роті відчувався гіркуватий присмак тканини. Перевертень перетворився на людину і стояв оголений посеред лісу. Гномиха одразу прикрила очі. Ноель невдоволено хмикнув:
— Ну, от! Знову голий. Тепер ви розумієте мою проблему?
— Так. Прикрийтеся тканиною.
Ноель схопив сукно та розправив його. Всупереч очікуванням, це виявилася не тканина, а широка сукня оверсайз з довгими рукавами й сягала Ноелю до колін. Від несподіванки він впустив сукню на землю:
— Що за жарти? Кляті тролі! Замість сукна дали жіночу сукню.
— Справді? — гномиха розплющила одне око та боязко глянула на траву, — мабуть, вони не так зрозуміли. Ми просили сукно, а вони дали сукню. Ну, повертатися не будемо. Тепер вони нам точно нічого не продадуть. Вам доведеться одягати сукню.
— Жартуєте? — злість роздирала груди чоловіка. Він стиснув руки у кулаки, — я не носитиму жіночий одяг. Мене ж засміють.
— Але йти оголеним ви не можете.
Ноель подумки вилаявся. Зрештою, зав’язав сукню на стегнах і пішов вперед:
— Це максимум, що я можу зробити. Якщо вас не влаштовує, то можете залишатися у лісі.
— Ні, ні, тепер влаштовує, — гномиха явно боялася, що її знайдуть тролі й швидкими кроками наздогнала Ноеля, — навіть стильно вийшло, наче ви щойно з ванни вилізли й обмоталися рушником.
Опинившись в ательє, Ноель жбурнув
— Тролі винесли не сукно, а жіночу сукню. Вони викрили наш маскарад і мені довелося перетворитися на вовка та викрасти її. Тепер я не маю у що переодягнутися.
— Ось, — гномиха винесла з-за ширми рожевий халат з пошитими з тканини вухами зайця на капюшоні, — гадаю це вам підійде.
— А чорного кольору немає?
— Немає і взагалі це мій халат.
У Ноеля вибір був невеликий. Або одягнути жіночий халат, або стояти в ательє оголеним. Важко зітхнув та схопив халат до рук. Сподівався, що його ніхто тут не побачить. Жбурнув сукню на стіл перед гномом. Гвент поправив окуляри та почав оглядати тканину:
— Чудово. Цього цілком вистачить на шорти.
Він взяв ножиці до рук та відрізав шматок. Через деякий час Ноель стояв посеред кімнати у широких червоних шортах, хоч він і надав би перевагу чорному кольору. Перетворився на вовка й шорти розтягнулися. Вони не порвалися, а надійно сиділи на животі. Ноель вишкірився, моторошно оголивши зуби. Йому стало цікаво, що одягне король коли перетворитися на дракона.
Якщо вам сподобалася ця історія, то клацніть, будь ласка, на сердечко та підпишіть на мою сторінку. Повноцінна книга про Ноеля називається "Обманутий перевертень". Запрошую до читання!