Розділ 1

Ноель стояв перед ательє з гучним надписом “Від нас ніхто не піде голим” й зневажливо хмикнув. Піде, якщо не заплатить. Подумки проклинав кляте змагання перевертнів при королівському дворі. Бачте, королю Сиріану не сподобалося, що перевертні… голі. Буцімто це неподобство і непристойно. Одягнутий перевертень — ось неподобство. Де ви бачили одягненого вовка? Ноель гадав, що його шерсті вистачає, щоб прикрити стратегічні місця, які так турбують короля. Звісно, коли перевертень у людській подобі, то штани б не завадили.
Він неохоче зайшов до ательє та сподівався, що це не займе багато часу. За швейною машинкою сидів дрібний чоловік і намагався заселити нитку у голку. Його круглі окуляри сповзли на ніс та затрималися на бородавці, зелені очі округлилися й здавалося від напруження зараз вилізуть з орбіт. Вогняне волосся зачесане на бік й трохи сповзло, наче жило своїм життям. Ноель зіщулився. Придивившись, зрозумів, що то перука. Проте увагу прикувала руда борода, кінці якої валялися на швейній машинці, ніби саме її мають шити. Ноель вдавано прокашлявся й нарешті чоловічок його помітив. Перевертень кивнув:
— Добрий день! Мені сказали, що ви шиєте ексклюзивний одяг для всіх магічних істот.
Очі чоловічка спалахнули жадібним блиском. Він впустив нитку та відклав голку в бік:
— Звісно шию! Я найкращий кравець на всі королівства Гвент Зінгер. Хто ви? Дракон, наг, вампір? — скептично глянувши на смагляву шкіру Ноеля, чоловічок ляснув себе по лобі, — а так, не подумав. Судячи з вашого похмурого чорного одягу, ви — некромант!
Ноель скривився. Якщо тут одяг шиють так само як відгадують, то йому таке не потрібно. Вирішив дати кравцю шанс й гордовито задер голову:
— Я перевертень. Мені потрібний одяг для звіриної подоби. Коли я перетворююся на вовка, то одяг тріскається та рветься. Я маю брати участь у королівських змаганнях і повелитель забажав, щоб перевертні прикрили свої е…, — Ноель зробив паузу, підбираючи відповідне слово. Кравець поправив окуляри:
— Дзвоники?
Ноель хотів висловитися більш делікатно, але зрештою махнув рукою:
— Нехай буде дзвоники. Але мені потрібно щось таке, що я міг би носити як людина, при перетворенні не рвалося, а коли я знову стану людиною, одяг залишився.
— Тоді потрібна тканина, яка розтягуватиметься. Не проблема. Дрібка магії, нитка в голку і готово! Треба вас поміряти.
Чоловік стрибнув зі стільця і Ноель опустив голову. Перед ним стояв гном. Гвент виявився гномом. Одягнений у жовтий костюм із зеленою сорочкою здавався надто яскравим. Ноель аж очі примружив. До бороди Зінгера причепився шматок червоної тканини. Гном смикнув, але вона виявилася пришитою до бороди, яка трикутником спадала до поясу. Гвент взяв ножиці й відрізав нитки:
— Ох, і таке буває. Крутнув машинку забагато, а воно і пришило не туди. Як кажуть, пришити не проблема, головне правильно відрізати.
Гном жбурнув тканину з рудими волосинками на стіл. Ноель сподівався, що йому нічого не відріжуть та не пришиють зайвого. Гвент взяв до рук тканинний сантиметр та наказав:
— Роздягайтеся! Будемо вас обміряти.
Чоловік стиснув плечима. Треба, то треба. Хутко зняв сюртук, жилетку, сорочку, штани та решту одягу, щоб нічого не заважало кравцю. Стоячи оголеним посеред кімнати, почув жіночий захоплений ох. Молода гнома стояла на порозі й поглядом брала мірки в Ноеля. Зрозумівши, що її викрили, дівчина розвернулася та зникла за дверима. Гвент поправив окуляри:
— Трясця вашим дзвоникам! Навіщо так дівчину лякати? Одного сюртука було б достатньо.
– Ви не уточнили. Можу одягнутися, — Ноель не відчував сорому, притаманний людям. Він звик голим бігати по лісу у вигляді вовка. Чомусь таке досі нікого не турбувало. І тільки короля Сиріана це не влаштовувало, а те, що він сам у подобі дракона літав над королівством та світив своїми… дзвониками, його не хвилювало. От вони, подвійні стандарти. Гном виставив пухкі долоньки:
— Не потрібно. Я й так обміряю.
Цокотячи високими підборами, Гвент підійшов до Ноеля. Витягнув руку, проте навіть не міг дістати до плеча. Гном підсунув лавку, заліз на неї та почав обміряти широкі плечі, груди, талію та зріст. Записав на пожовклому папері й приклав перо до рота:
— Тут зрозуміло. Тепер потрібно виміряти параметри у вашій вовчій подобі.
Ноель стиснув плечима і перетворився на гігантського вовка, вкритого сірою шерстю. Гном поправив окуляри:
— Трясця вашим дзвоникам!