Глава 10.5

Подальший вечір проходив очікувано. Всі обговорювали майбутнє полювання та методи пошуку звіра. До кінця вечора, я вже була вичавлена немов лимон. Корсет дуже здавлював, печіння у руці з часом поверталось, мені доводилось декілька разів пити зілля Віджа. 

 - Ваша Високосте, - я обернулася на знайомий голос. Це був принц Етан. Самий молодший з претендентів на мою руку. Ми були з ним приблизно одного віку.  Темне волосся трохи розпатлане, шоколадні очі дивились прямо на мене, гострі вилиці, на тонких губах награна посмішка. Гарний гад!  Після нашого обов'язкового танцю, він більше до мене не підійшов. 

 - Принце Етан, зізнаюсь чесно, ще одного танцю я просто не винесу, - відверто промовила я, посміхнувшись. 

 - Якщо відверто, я також. Я до тебе не за цим, - рішуче переходячи на ти, промовив принц. - Треба поговорити. 

  - Якщо так, кажи, - стало навіть цікаво навіщо він прийшов. 

 - Не буду брехати, це батько відправив мене сюди, в мене немає шаленого бажання одружуватися. Тому, завтра на полюванні... - принц не договорив, так як я зрозуміла, що йому від мене треба та голосно засміялась, але в цю ж мить замовкла зрозумівши, що привернула зайву увагу з сторони інших принців та Крістіана. 

 - Повір, я також не палаю шаленим бажанням виходити заміж, - промовила я з посмішкою. - Тому, буду тільки рада якщо відмовишся від полювання. 

 - Відмовитись не можу, докладуть батькові та я мрець, - засміявся Етан. 

 - Отже, будеш супроводжувати мене завтра. Наче й на полюванні, наче й ні. Як щодо дружньої прогулянки лісом? 

 - Матиму за честь, - посміхнувся Етан поцілував руку та пішов. 

Відмінно, мінус один. Посміхнувшись про себе, я поспішила геть з зали, під пильний погляд інших. Ще б пак, з кожним із них я поводила себе по іншому. Сьогодні ніхто не бачив моєї посмішки, крім Етана. На руку знов, ніби налили окропу. Зашипівши від болю, швидше намагалась піти звідси. Поглянув на руку, жахнулася. Ці бісові квіти почали знову з'являтися. Ледве я вийшла з зали, до мене приєдналися брати. 

 - Все гаразд? - схвильовано запитав Сем. 

 - Ні, не гаразд. Рука.... - простогнала я. 

 - Дідько! Та що ж це таке, знову? 

 - Сем, заспокойся, краще сходи знайди Віджа, - гримнув на брата Джас. - Я відведу її до кімнати. Тримайся, сестричко. 

Через декілька хвилин ми були вже в моїй кімнаті. Відж, дізнавшись про мій стан, швидко примчав, він бачив, як мені було важко сьогодні. Це він непомітно давав хлопцям склянки з зіллям для мене. 

 - Як ти, люба? - хвилюючись запитав оглядаючи руку. 

 - Кепсько, - зізналася я. - Не допомогає вже твій відвар. 

 - Він допомогає, просто я певен, що сьогодні він був тут! 

 - Що? Темний? Поруч із Грегором? А король то геть нічого не підозрює!? Гарно переховується. Шкода, що я тоді не бачила його обличчя. А ось він мене роздивився з усих боків. Якщо він був тут, то вже знає хто я така. 

 - Скоріш за все він прийшов за покликом мітки, забрати своє. 

 - Ні, ні, ні та ще раз ні! Потрібно позбутися цієї фігні, Відж, - тицьнула я пальцем у квіти. 

Ранком мене знов розбудила Марта, в цей раз одягнувши для полювання. Полювання на тхара, щоб його. Та, а що мені залишалося? Я не хочу йти на побачення з жодним із цих бовдурів. 

 Після сніданку до мене зайшов Відж, щоб віддати чергову порцію зілля. Добре хоч сьогодні плаття було із закритими рукавами, вони відмінно переховували мою мітку, яка час від часу нестерпно пекла мені руку. 

 - Скільки ще мені терпіти цю біль? Я більше так не можу! Відж! 

 - Я не в змозі повністю прибрати біль. Тебе кличе твій істинний ти цьому опираєшся, доведеться терпіти. Якщо тільки...

 - Якщо тільки що, Відж? Я вже на все готова! Я спати нормально не можу через це!

 - Якщо він не припинить це робити самостійно. 

 - Тобто ти мені пропонуєш знайти темного та пожурити, щоб більше так не робив!? Ти зараз серйозно? 

 - Мира, якщо хочеш позбавитись болю, це єдиний варіант. 

 - А якщо він забажає мене собі, як ти кажеш за правом! Ще й маг вашу матір! Від цих мажорів, я ще можу позбутися сама, але ж темний. Дідько! - вилаявшись, почала крокувати кімнатою. Потрібно терміново щось вигадати. 

 - Мира, в тобі також є ця сила. Не забувай, ти також темна!