Глава 10

Мира

Тренування проходило чудово. Ми з Джасом викладалися на повну. Для мене це було гарним способом скинути напругу та все, що звалилося на мене за цей короткий термін. Тренування занурювало мене у звичний стан, заспокоювало, та приводило в порядок думки. 

Джас не знав більшість моїх рухів, тому доволі часто збирав пилюку на підлозі. Раптом різко відчинилися двері, до нас вийшов невдоволений Сем. 

- Може досить!? Ви розбудите увесь замок! - почав він з повчань, гнівно дивлячись на нас із Джасом. 

- Годі, Сем, сюди ніхто не прийде, це місце заборонена зана для всих, за наказом королеви, - не витримала я. 

- Так, Сем, може краще приеднаєшся до нас? Мира мене просто як немовля обіграла, - втрутився Джас, бажаючи розрядити обстановку. 

 - Без мене, - гаркнув у відповідь, та вже хотів було грюкнути дверима, але зупинився. Пройшовся по мені роздратованим поглядом та коротко промовив: - Відж сказав, що завтра на бал ми з Джасом будемо супроводжувати тебе удвох! 

Двері різко грюкнути, залишаючи нас із братом наодинці. Перекинувшись поглядами, продовжили тренування. 

Після, ледве дійшовши до своєї кімнати, я заснула мертвим сном, як завжди випив перед цим подвійну порцію настоянки Віджа. 

Пробудження вийшло доволі ранкове. Ледве з'явились перші промені сонця, у кімнату увірвалася Марта, та виштовхала, у прямому значенні цього слова, ще сплячого Джаса геть з кімнати.

 - Вже час прокидатися, піднімайся! В нас попереду багато справ! Гості все прибувають й прибувають, в мене без них клопоту вистачає. Твій батько наказав, щоб на час святкувань усих кандидатів на твою руку розмістити у замку. Тому, в тебе лишилася тільки я, всі інші виконують забаганки гостей, - бігаючи кімнатою, бубоніла Марта.

 - От і добре, - потягаючись у теплому ліжку промовила я намагаючись глибше закопатись у пухнасту ковдру, але не судилося. Ковдра була зідрана з мене самим жорстоким чином, а мене напівсону, за руку потягли до ванної кімнати та занурили у прохолодну воду. Прокинувшись тієї ж миті, я не встигнула навіть обуритись, за що мені це все, як була вже викупана та натерта пахучими оліями. Проводячи рукою по візерунку на моїй руці, Марта знову прийнялась за своє. 

 - Як же так дитино моя! Що ж ми будемо з нею робити? Сукня в тебе відкрита. А ось ці синці? Це все ваші безглузді тренування! - пихтіла няня. 

 - Не турбуйся, я з цим розберуся. Ніхто нічого не помітить, - танула я від вмілих рук Марти. Ранковий масаж це щось! Треба запам'ятати.