Третій день

29 квітня. 
 

Я прокинулась, мій чоловік вже не спав. Я хотіла підійти до нього і обійняти, але це було б лишнім. Я знала його дуже добре, та після цих всіх зрад він мені здавався дуже чужим. Як так сталось, що я знаю про кожну його жінку? Зараз я розповім. 
 

Почалось все декілька років тому. Він зраджував, але я про це не знала. Коли до мене дійшли слухи, то ми щиро поговорили і виявилось, що він мене далі кохає, але вже не так, як раніше, йому захотілося нових вражень. Я тоді прийняла той факт і погодилась на це. Всеодно він буде повертатися до дому, то що мені з того, де він був раніше? 
На початку було дуже дивно, що він йде, проводить час з іншою дівчиною, а потім повертається і мені про це розповідає. Потім — я звикла. Але найбільше почало боліти, коли я не змогла завагітніти. Не один раз, не два. Ми старались зачати дитину 8 років. Можливо це і поставило крапку на наших щасливих стосунках. 
 

Я мала такі думки, щоб теж почати зраджувати йому, але ні. Я його кохаю. Можливо, я б завагітніла від іншого чоловіка і набагато швидше, але я не хочу. Я просто почекаю. Хоча, мені також не вистачає нових вражень і емоцій, але я б хотіла їх отримувати з ним. Я б дуже хотіла спробувати трикутник, але з іншим чоловіком і моїм, але це все залишиться у снах. 
 

Я прийшла у вітальню, він заварював каву. Каву він пив дуже рідко, тому мені це здалось дивним. Він не привітався зі мною, просто пішов снідати. Один. Це заболіло по новому. 
 

— Ти сьогодні вдома?, — запитав він.

— Думала поїхати в офіс і попрацювати,— відповіла я.

—Добре, тоді я відпочину сам.

Мені здалось це трохи підозрілим, але я дійсно мала їхати на роботу, бо привезуть нові матеріали. Я почала збиратись, швидко зробила макіяж, підібрала одяг і вже мала виходити, як пригадала собі, що пізніше мушу перевірити почтову скриньку. Але це потім. 
 

Я вийшла, сіла за кермо і поїхала. Дорога була дуже довга. Я думала і не могла собі знайти місця, чому йому це не набридло. Доїхавши, я запаркувалась і пішла в офіс. Трохи попрацювала за компʼютером, потім перевірила матеріали, мені все сподобалось. Тут неочікувано залітає до мого кабінету колега з бухгалтерії. 
 

— Маємо велику недостачу,— говорить вона. 
— На скільки грошей?

— Майже мільйон...

— Цього не може бути, я платила все, всі податки, всі матеріали..

В моїй голові це все не склалося в одну секунду, я не могла зрозуміти, що не так. 
 

— Я дзвонила і дізнавалась, мені підказали, що Вам вислали лист на домашню адресу з докладними документами і даними,— відповіла колега.

О і на, мала зранку перевірити поштову скриньку і не зробила цього, а треба було. Я швидко закінчила свою роботу і помчала до дому. Не було часу ще щось думати. Треба було діяти. Я їхала дуже і дуже швидко. Вдома була за декілька хвилин. 
Мені відразу кинулось в очі те, що брама була відкрита. Антон ж мав відпочивати, може доставка приїхала. Я так спочатку подумала, але помилилась. Я зайшла до будинку і відразу відчула запах солодких жіночих парфумів. На підлозі лежали жіночі речі. Я пройшла далі. Антон сидів на дивані голий, а на ньому якась молода дівчина. Вона скакала на ньому і стогнала, не відразу мене побачила. Мене скрутило, стало нудити. Я бачила багато чого, але це мені не сподобалось. Я пройшла на середину кімнати і стала біля них. Дівчина відразу злізла і втекла. Почала збирати свої речі в коридорі. Антон сидів і мав такий вираз обличчя, що відразу було видно, що він задоволений. 
 

— Що це таке? Що це таке, я тебе питаю???— я просто кричала і в мене почали текти сльози.

— Те, на що ти погодилась,— спокійно відповів Антон. 
 

Слози просто текли самі собою, мені не було сумно, мені було неприємно. Я вибігла з кімнати і зачинилася в своїй спальні. Я лежала і плакала. Я забула за все, листи з недостачами відійшли на другий план. Я лежала так до ночі, а мій чоловік навіть не зацікавився, що у мене і як я себе почуваю. Вночі я тільки вийшла попити води, Антон спав у своїй спальні. Деякі речі цієї дівчини все ще лежали в коридорі, він їх не прибрав. Я швидко прийняла душ і пішла спати, бо завтра треба буде прийняти важкі рішення.