День другий

9 ранку. 28 квітня.

Я прокинулась зранку від того, що хтось гримнув дверима. Він прийшов пʼяний і весь в помаді. Я запитала де він був, але він не відповів. Антон пішов до вітальні і вдягнутий впав на наш диван. Аромат жіночих парфумів я відчувала здалеку. 
Я не могла цього терпіти, та я його кохала. Цікаво, чи він все ще мене кохав...

Я почекала ще декілька годин, допоки він прокинеться. Я зробила сніданок, його улюблений чай з молоком та просто сиділа. Він спав, а я прокручувала найгірші сценарії в голові. 
 

13:04 

Я почала збиратися на роботу, бо знала, що Антон туди не приїде сьогодні. Я завжди одяглась стильно і елегантно, не розуміла, чому він мені може зраджувати, якщо поруч з ним така жінка...

Я виходила з дому, а він досі спав. Цікаво, коли він прокинеться. На столі стояв все ще той чай, що я зробила зранку, але вже давно охолов. Маю надію, що випʼє його і згадає про мене. 
 

Я підійшла до авто і зрозуміла, що забула деякі речі, тому повернулась до будинку. По дорозі я побачила телефон мого чоловіка. Я підняла його. Він напевно загубив, як йшов додому. Я не любила втручатись в чийсь особистий простір, та телефон завібрував, поки я йшла. Він не мав паролю. Ніколи. Я розблокувала. Йому писала повідомлення якась молода дівчина. Я не хотіла читати, це все-таки, особисте. Але руки були швидші, ніж мозок. Вона дякувала йому на ніч, за все, що він робив для неї. Я згадала, що Антон вже давно нічого не робив для мене, а я все ще чекала на сюрприз. Кожне наступне повідомлення було ще гірше, ніж попереднє. Вона висилала йому інтимні фото та питала, що б він з нею зробив і в якому місці. Це було просто жахливо. Я просто відклала його телефон на столі при вході на терасу та пішла по свої речі. 
 

Дорога на роботу була дуже довгою. Великі затори, багато людей. Я їхала і думала, чи вже всі на роботі знають, де був мій чоловік і що робив. Всі, окрім мене. Колеги з офісу знали, що Антон не дуже порядний сімʼянин, та не коментували цього при мені. Люди багато пліткують, а найбільше за твоєю спиною. Тому мені було цікаво, чи придумали вони щось нове. 
 

Я доїхала на роботу, та якраз шукала місця, щоб запаркувати, як до авто підійшов мій колега. Це Арнольд, він дуже статний та розумний чоловік, але мене з ним повʼязує лише робота. Він також знає, які у мене стосунки з чоловіком і може думаю, що має шанс, але я кохаю Антона і вірю, що він поміняє своє життя і ставлення до мене. 
Арнольд привітався, обійняв. Я вже давно не відчувала чоловічих обіймів. Мені стало так спокійно на душі, хоча,  це не мій чоловік. Ми разом пішли до офісу, всі колеги були зайняті, вирішували справи. Я пішла перевірити кабінет мого чоловіка. Все лежало на своїх місцях, але один конверт був зверху, а це означало, що хтось приніс його недавно. 
Я взяла ножиці і розрізала його, всередині були фото. На них був мій чоловік та якась молода блондинка. Це не та сама дівчина, що писала до нього зранку, це інша. Я вже сама згубилась в його жінках. До фото був також лист з погрозами. Там було написана, що якщо він не заплатить кругленьку суму, то ці фото потраплять до його дружини. Я і так все знаю. Я завжди на крок попереду. Я кинула ці фото у смітник. Всередині все здалось, та чи це був перший раз? Якраз ні. 
 

Я ще декілька годин попрацювала, вирішила всі питання, замовила нові матеріали і вирішила збиратись до дому. Виходивши, я відчула той самий аромат парфумів, що сьогодні зранку вдома. Він точно мене зраджував з кимось з моїх колег. Я пішла у відділ кадрів. За компʼютером сиділа якраз та сама дівчина, що була на фото. 
 

— Давно тут працюєш?, — запитала я.

— Недавно,— відповіла вона. 
 

— Більше ти тут не працюєш, зайди завтра і підпиши заяву про звільнення,— відповіла я і вийшла. 
 

На душі стало краще, та я розуміла, що не звільню всіх жінок на цілій планеті. Він знайде собі когось іншого до задоволення. 
 

Я вже йшла до своєї машини, коли побачила, що дорога до неї вистелена пелюстками. Хто це зробив? Я підійшла ближче і побачила на лобовому склі записку. 
 

"Вільна ввечері?"

Хто ж це міг бути? Не знаю і не хочу знати. Нікуди не піду. Я викинула записку і поїхала до дому. 

Вдома чекав мій чоловік. Або не чекав. Я зайшла до вітальні, а він все ще спав. Ніч була дуже напружена напевно. Та ні, просто багато випив. З колегою з роботи. Я пішла у ванну. Краще розслабитись після роботи та відпочити. Я наповнила ванну теплою водою з піною, старалася не звертати уваги на мого чоловіка, бо не було надії на щось хороше. Пройшло трохи часу і я закінчила свої вечірні процедури і вирішила розбудити Антона. Він щось до мене говорив, але я не могла зрозуміти, що саме. Напевно багато випив. Моє серце розривалось. Чому він просто не хоче вести спокійне життя з найкращою дружиною, яка його цінує і любить, а вибирає якісь проститутки на одну ніч? 
Я залишила його в спокої та пішла спати. Ми вже більше двох років спимо окремо. У нас великий будинок, тому місця вистачить всім, але спати з ним в одному ліжку після всіх його походів я не хотіла. 
Можливо завтра нам вдасться поговорити і вияснити ситуацію. Я думала, що вдасться, але я помилилася...