Розділ 18. Все за розкладом.

Я лежав закутаний у ковдру, висунувши назовні лише обличчя, і не рухався. Це було одне з тих ранкових пробуджень, коли ти не виспався, в голові невеликий туман, очі так і норовлять знову захлопнутися, а з язика так і хоче зірватися нещасне: як же я заманався! Може, ну його до біса? Все одно всі помремо. Я хоч і знаю, що тепер чекає на мене після смерті, але все одно! Я за-ма-на-вся!

Продзвенів будильник. 5:20. За вікном темно, як у дупі у нашого двірника-домового дядька Борі. Я зі стогоном підняв своє тіло, глянув на вішалку (у нас до речі всі їх називають тремпелем) і застогнав ще голосніше. Сьогодні п'ятниця. А значить, на мене чекає вечірня робота і треба попрасувати костюми для виступів. А я ж розумний. Замість того, щоб попрасувати все вчора ввечері та поспати зайві сорок хвилин вранці, я вирубався з думкою: «Та добре, вранці попрасую, краще зараз засну.» І ось, будь ласка! Я знову страждаю від такого рішення. Нічому мене життя не вчить.

Налив у праску води. Намочив марлю. Розклав прасувальну дошку. Помчалась веселуха!

Я тепер є частиною магічного світу. Це чудово. Справді здорово! Але в такі моменти, як прасування, до мене доходило, що в побуті мені від цього ні холодно ні жарко, я, як і раніше, прасую, готую і роблю все інше своїми руками. Так! Відганяємо погані думки. Новий день. Магія. Чудеса. Та якого лішого (до речі, дуже неприємні нелюди, з руками покритими слизом, смердючим запахом і бородою, більше схожою на коріння дерева, ніж на волосся)! Про що взагалі була мова? А! Та якого лішого! Я вже майже два тижні бачу незриме і є його частиною, і... я працюю! Пашу як кінь! Графік у мене тепер просто атас! Та зараз самі все дізнаєтесь.

Я допрасував костюми, повісив їх на тремпель, усю цю справу акуратно запхав у чохол, склав навпіл і застібнув блискавку. Дрібниці, типу краватки та метелика, разом із туфлями закинув у рюкзак, туди ж пару зошитів, ручку, змінне взуття, дволітрову баклагу води, пару яблук. Хух! Тепер можна і себе привести до ладу.

Ранковий туалет, бутери, міцний до одуріння чайок, і я знову ніби в строю. Потрібна енергія. Моральна. Тобто моральний настрій. А що може дати заряд танцюристу? Музика! Виходячи з під'їзду, встромляю навушники, дістаю телефон. Travis Barker feat. Busta Rhymes - Let's go. Не погано. Начебто здійнявся духом від забористих барабанних партій і швидкого американського репчика.

Холодна маршрутка, з сірими безликими людьми та товстуном водієм. Непривітне метро. Нічого нового. Я сів у кутку вагона, якомога далі від основної товкучки й поринув у читання. Якщо раніше, щоб якось спокійно пережити ці поїздки, я читав книги, дивився серіали та просто втикав на людей, які сиділи навпроти мене, то тепер увесь час у підземці я проводив за читанням різних новин магічного світу і зависав на форумі. І це чтиво, хочу я вам сказати, було круче за будь-якого фентезі з дотепними ельфами та ікластими орками.

«Шокуюча звістка.

В Іспанії група василісків спалила на ритуальному багатті одного зі своїх ватажків, щоб викликати, за їхніми словами, нового Всевишнього Владику. Такі прецеденти бували та раніше, але цього разу василіски провели ритуальне спалення прямо на одній із центральних вулиць Мадрида. Наразі поліція нелюдів оточила район і проводить ретельне розслідування. Експерти вважають, що через цей інцидент на вулиці, де відбувалося спалення, можуть з'явитися магічні аномалії, які завдадуть шкоди звичайним людям».

«Вісті з Канади.

Племена калупаликів знову страйкують по всій країні. Причиною цього стало зростання податків на риболовлю вдвічі. Страйки тривають уже впродовж місяця, аквакультурні ферми простоюють. Якщо робота не відновиться найближчим часом, то фінансові втрати можуть сильно вдарити по економіці країни. Влада відмовляється давати з цього приводу будь-які коментарі, як людський уряд Канади, так і політики нелюдів».

Чекайте. По-перше, хто такі калупалики? По-друге, у людей теж є політики? Тобто свої президенти, прем'єри та інші? Про поліцію я вже чув, а ось політика — щось для мене ще невідоме. Що ж, погнали шукати.

Спочатку я зайшов у програму Ident. У рядок пошуку ввів калупалик. Як завжди, спочатку завантажилася фотографія, а вже нижче — короткі відомості.

На зображенні було зображено істоту у воді. Довгі ступні-ласти, долоні з перетинками, зябра на шиї, відсутність носа, голова як у пуголовка, синя шкіра. Якщо хтось дивився фільм «Хеллбой», то там була істота, подібна до тієї, що на фото.

«Калупалик»

Нелюдь

Поширені у Північній Америці, переважно у Канаді.

Не володіють магічними навичками, але чудово почуваються у воді, завдяки зябрам можуть годинами перебувати під водою.

Зараз племена калупаликів займаються рибним промислом та експортують рибу та рибні продукти в Америку та країни Європи.

Так, це усвідомили, тепер перемістимося на сайт для чайників, де зібрана вся можлива інформація про прихований від людей світ.

Вкладка «Пристрій миру», «Нелюди», «Вплив на світ людей», «Політика». Охо-хо! Та тут читати – не перечитати. Мені й тижня не вистачить. О! «Загальна інформація». Те що треба.

«У світі нелюдів, як і у світі людей, є політики. Нелюди кожної країни, шляхом голосування так само обирають Верховного нелюда, його свиту та радників. Людські глави країн чудово обізнані про прихований світ і тому тісно співпрацюють зі своїми колегами із цього світу. У всіх конфліктах, переговорах, самітах також беруть участь і лідери нелюдів...»