Розділ 14: Між Марією та Нею

Рен

Я стискав кермо так міцно, що шкіра оббивки жалібно скрипіла під моїми пальцями. Погляд був прикутий до дороги, але перед очима, як нав’язлива галюцинація, стояла вона. Голе тіло Лілі, її зухвалий погляд, її сміх... і те, як вона силою виштовхала мене за двері, залишивши собі мої ґудзики як трофей.

«Нахабна маленька сучка», — процідив я крізь зуби, але на губах мимоволі з’явилася хижа посмішка.

Мене це бісило. Бісило до нестями, що вона назвала мене «хорошим коханцем». Я й сам це знаю, але я не хотів бути для неї просто «черговим пунктом» у списку справ. Вона намагалася виставити все так, ніби вона використала мене, а не навпаки. Я ж планував усе інакше. Я мав тримати дистанцію. Мав просто вивчати її як співробітницю моєї компанії, тримати під наглядом. Я не хотів до неї наближатися. Тим паче — спати з нею.

Чому? Чому відколи вона з'явилася в моїй компанії, я відчуваю таку дику пристрасть? Чому мене тягне до неї з першої секунди? Коли вона вхопила мене за краватку ще там, у машині... Чому я просто не сказав «ні»? Чому не викинув її з машини й не поїхав геть? Я досі пам'ятаю, як її пальці розстібали мою сорочку, як вона дивилася на мене з викликом. Вона звабила мене так витончено, що я навіть не помітив, як мисливець сам потрапив у капкан. І зараз, замість того, щоб думати про розслідування, я прокручую в голові кожну секунду її стогонів під моїми руками.

Я заїхав у підземний паркінг свого будинку, але ще кілька хвилин просто сидів у тиші. У салоні досі пахло її парфумом. Я торкнувся шиї під коміром сорочки. Болить. Вона кусала мене так, наче хотіла вирвати шматок моєї душі. І, чорт забирай, їй це майже вдалося.

Піднявшись у квартиру, я скинув рештки зіпсованої сорочки прямо на підлогу. Мені треба було змити цей ранок і цю ніч. Я пішов у душ, викрутив кран на холодну, намагаючись вибити її з голови, але це не допомогло. З думок мене вирвав наполегливий стук у двері. Тільки в цю секунду я згадав, що Ден щось писав мені, поки я був у Лілі.

Я відчинив двері. Ден стояв на порозі з двома стаканами кави. Його погляд миттєво впав на мою шию та груди, де червоніли її укуси та засоси. — Невже наш камінь все-таки підкорився комусь? — єхидно посміхнувся він. Я лише пирхнув на нього і пропустив до квартири. Поки він йшов на кухню, я піднявся наверх, щоб переодягнутися. Нам треба було в офіс. Я обрав чорну сорочку і застебнув її на всі ґудзики до самого верху, щоб приховати сліди її зубів. Чорні штани, ідеальна постава — я знову мав стати тим, ким мене знали всі.

Коли я спустився, Ден уже подавав мені каву. — Все-таки вона тебе підкорила, — почав він знову. — Навіть не здумай, — перебив я його холодно. — А то відгризу тобі горло. Ден замовк, але очі продовжували сміятися. — Гаразд, до справи. Ти пам’ятаєш, що я тобі писав, чи був занадто зайнятий... «іншим заняттям»? — Пам’ятаю. Що ти дізнався про Марію? — Деталі будуть в офісі, — відповів він уже серйозно.

Ми поїхали. По дорозі обговорили клуб — ніч минула спокійно, було лише кілька буйних клієнтів, але охорона впоралася. Вони навіть захотіли продовжити контракт і попросили нас підібрати їм постійний персонал. — Я не очікував, що Лілі з подругою поїдуть саме в цей клуб, — зауважив Ден. — Він зараз популярний, це було очікувано, — кивнув я.

— Хочеш розповім дещо цікаве? — раптом спитав Ден. — Не про твою сестру, а про Лілі. Я бачу, як ти нею зацікавився, тому трохи «покопав». Я розвернувся до нього, чекаючи. — Лілі колись була романтиком, — почав Ден. — Дуже кохала якогось хлопця під час навчання. Але після розриву вона змінилася. Вона перестала зустрічатися з чоловіками. Ніяких стосунків, тільки секс без зобов’язань. Вона дуже сильно закрилася.

У голові наче блискавка вдарила. Значить, за її логікою, я просто черговий «персонаж»? Один із її секс-партнерів? Я хотів запитати, як давно в неї хтось був, але Ден наче прочитав мої думки. — Не хвилюйся, у неї давно нікого не було. По крайній мірі, останній партнер був пів року тому, і то на місяць-два. Можливо, хтось був у поїздці на Міконос, але я не впевнений.

Тобто за останні пів року я — єдиний чоловік, з яким вона спала. Ця інформація розпалила в мені ще більший інтерес. Вона ставала для мене головоломкою, яку я мусив розгадати.

Коли Ден спробував перемкнутися на Марію, я зупинив його. — Стоп. Звідки ти взагалі все це знаєш про неї? Чому ти її відстежував? — я різко сів у машину, коли ми вже приїхали до офісу. Ден просто втік від відповіді, що мене розлютило ще більше.

Весь день в офісі пройшов як у тумані. Підписи, договори з клубом, нові замовлення... Але вона не виходила з моєї голови. Я хотів дізнатися більше. Я хотів контролю. — Дене, підготуй документи на камери відеоспостереження для Лілі, — наказав я ввечері. — Я поїду до неї сам. Нехай підпише.

Мені потрібен був привід, щоб побачити її. Я починав за неї хвилюватися, і це відчуття було мені зовсім не знайоме. Чому вона так на мене діє? Я мусив це з’ясувати. Будь-якою ціною.