7

Сьогодні, Ян пішов у школу разом зі своїм однокласником, з яким почав спілкуватися, Констянтин і Олеся пішли кудись, а Вероніка залишилася у будинку. Дівчина поприбирала у своїй кімнаті й сіла писати роман про дівчину, яка переробила фотоапарат так, щоб за допомогою нього можна було переміщатися у часі й тепер подорожує у минуле і майбутнє. Вероніка працює над романом уже пів року, видасть його, коли небезпека мине. Раптом дівчина почула, що їй хтось дзвонить, на екрані написано " Емма", вона відповіла.

- Привіт, подруго, куди ти зникла? Я приходила до тебе додому не один раз, але двері замкнуті. Я тобі дзвонила, але ти не відповідала.

- Ми всією сім'єю переїхали в інше місто, я зараз тобі не можу розповісти подробиць.

- А коли ви повернетеся додому?

- Я не знаю. Навчаюся я віддалено, не питай чому, так потрібно.

- Не розумію чому така таємничість, але якщо ти не хочеш розповідати, то я не буду розпитувати.

- Розкажи, що там нового у тебе.

- Пам'ятаєш Леоніда Миколайовича, нового викладача?

- Так, пам'ятаю.

- Він два дні тому раптово звільнився, хоча ректор був незадоволений цим, сказав йому, щоб він два тижні відпрацював, то Леонід Миколайович влаштував скандал і пішов.

Вероніку ця інформація насторожила. Виходить, що він її шукає, щоб убити? Дівчина подумала, що про це треба розповісти батькам.

- Вовк, до речі, розпитував у мене про тебе, чи знаю я куди ти поділася.

Дівчина зраділа, що нікому не розповіла куди поїхала, інакше він знав би, де вона знаходиться.

Подруги ще трохи поговорили, потім попрощалися. Вероніка виглянула у вікно й побачила незнайому дівчину. Вона трохи нижча за Вероніку, ні струнка, ні гладка, має волосся середньої довжини, воно пряме, каштанове, у неї блакитні очі. Одягнена вона у довге пальто сірого кольорк, на голові у неї сіра шапка. На вигляд їй років двадцять п'ять - двадцять сім. Незнайомка постукала у двері, Вероніка їх відчинила.

- Добрий день. Я Кодь Оксана Михайлівна, класна керівниця Листопаденка Яна.

- Добрий день. А я його старша сестра Вероніка.

- Ваш брат сьогодні не прийшою на уроки. Ви можете пояснити, чому він уже три дні не з'являється у школу?

Я шокована, адже він щоранку йде у школу, я про це сказала учительці, вона запитала чи можна поговорити з батьками, вони якраз прийшли у цей момент. Вона розповіла про ситуацію, батьки пообіцяли, що поговорять із Яном про це. Оксана Михайлівна вирішила зачекати на учня, йому не змогли додзвонитися, телефон вимкнений. за пів години хлопець прийшов додому нарешті. Він заходить у будинок і ще не підозрює про серйозну розмову, яка на нього чекає.