Вся сім' я зібралася у вітальні.
- Настав час вам пояснити: Вероніка нам не рідна донька. Вона донька моєї сестри й перевертня. Вона померла під час пологів, батько загинув. Вони вважають твою покійну матір Лею винною в смерті Ореста. Тепер вирішили мстити тобі, Вероніка. Такий у них закон, - пояснив Констянтин.
Вероніка переводить дуже швидко очі з батька на матір і навпаки.
Ян робить теж саме, у нього аж права брова піднялася.
- Тобто, ми переїхали через якихось міфічних істот? Мені таке було важко навіть уявити. Я іду спати.
Хлопець різко піднявся з крісла і побіг сходами на другий поверх.
- Мамо, тату, чекаю, поки ви розкажете мені правдиву історію. Добраніч.
Вероніка підвелася і побігла у свою кімнату, теж на другий поверх. Олеся і Констянтин перезирнулися і тяжко зітхнули.
- Потрібно довести нашим дітям, що ми кажемо правду, - сказала жінка.
- Потрібно, безумовно. Але як?
- Я маю одну ідею, отже, слухай, усе ми зробимо, завтра, коли Ян прийде зі школи.
Констянтин розповів свій план, Олеся погодилася з ним, вона подумала, що завтра їхні діти змінять свою думку про існування вовкулаків.