Дівчина біжить нічним лісом, їй страшно, вона не бачить свого переслідувача, але чує його ричання. Вона не зупиняється і не обертається. Раптом із - за дерева на неї стрибнув вовк і повалив на землю.
Раптом дівчина прокинулася у своєму ліжку і усвідомила, що це був тільки страшний сон. Дівчина почула стук у двері, це батьки або молодший брат, підвелася і відчинила, побачила брата, він злий, дивиться так, наче прибив би на місці.
- Ніко, ти знову кричала і розбудила мене.
- Вибач мене, Яне, але мені знову наснився страшний сон.
- Переселяйся у дальню кімнату, не хочу більше жити у кімнаті, яка сусідня з твоєю.
- Я б це зробила, але ти ж сам знаєш, що мама і тато категорично проти цього.
- Тоді я сам це зроблю і хай говорять, що хочуть. Іди спати й поводься тихо.
Після цього Ян гучно закрив двері, а Вероніка тихо це зробила, замкнулася і лягла спати, але не змогла цього зробити. Дівчина знає, що після цього кошмару вона більше не зможе заснути, а сниться він їй часто. Дівчина вже зверталася і до сомнологів, і до психологів, але ніхто не зміг допомогти. Чому вона бачить цей сон так часто не знає, він починається однаково, вона тікає від когось невидимого, а переслідувач виявляється вовком, вона завжди прикидається після нападу на неї.
Вероніка трохи покрутилася у ліжку, потім засвітила нічну лампу і сіла читати книгу. До ранку ще три години, вона тепер зможе заснути тільки тоді.