Частинка сьома
Дивні звуки. Що це?
Щось кричить? Щось гуде? Щось співає?
Я не розумію.
Голова розколюється.
Наче зараз вибухне.
Тіло так болить.
Місяць потому.
-Сьогодні ми нарешті можемо вам розповісти ситуацію, юна леді.
-Я дочекаюся?
-Так.
-Нарешті.
-Ура. - скептично мовила я.
-Ви точно готові?
-Так.
-Може відкладемо?
-Ні.
-Але...
-Говоріть!
-Слухайте.
-Слухаю!
-Заспокойтеся.
-Та спокійна я! Розкажіть нарешті.
-Ваші друзі загинули. Їхні тіла виглядали жахливо. За тиждень після загибелі їх поховали. Ваші шанси вижити були мізерними. Але вас повезло.
-Повезло? Так краще б я замість них померла! За що з ними так!?
-Цього вже не змінити.
-Чому ви не розповіли раніше?
-Ви лише тиждень тому до тями прийшли!
-То й що?
-Не сперечайтеся. У цьому немає сенсу.
-Йдіть, будь ласка.
-Щасливо. - двері тихо гримнули.
-Щасливо..?
#6135 в Любовні романи
#1416 в Короткий любовний роман
#1333 в Молодіжна проза
#518 в Підліткова проза
Відредаговано: 01.01.2023