Приховані думки

7

Частинка сьома

Дивні звуки. Що це?
Щось кричить? Щось гуде? Щось співає?
Я не розумію.
Голова розколюється.
Наче зараз вибухне.
Тіло так болить.

Місяць потому.

-Сьогодні ми нарешті можемо вам розповісти ситуацію, юна леді.
-Я дочекаюся?
-Так.
-Нарешті.
-Ура. - скептично мовила я.
-Ви точно готові?
-Так.
-Може відкладемо?
-Ні.
-Але...
-Говоріть!
-Слухайте.
-Слухаю!
-Заспокойтеся.
-Та спокійна я! Розкажіть нарешті.
-Ваші друзі загинули. Їхні тіла виглядали жахливо. За тиждень після загибелі їх поховали. Ваші шанси вижити були мізерними. Але вас повезло.
-Повезло? Так краще б я замість них померла! За що з ними так!?
-Цього вже не змінити. 
-Чому ви не розповіли раніше?
-Ви лише тиждень тому до тями прийшли!
-То й що?
-Не сперечайтеся. У цьому немає сенсу.
-Йдіть, будь ласка.
-Щасливо. - двері тихо гримнули.
-Щасливо..?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше