Розділ 9.2

Батько косо подивився на Еміра й неемоційно промовив:

— Olay çıkarma (перекл. тур. Не влаштовуй сцену).

Емір пирснув і поправив краватку.

— Burada sahneyi sen yaptın baba, ben de senaryoyu görmeye geldim (перекл. тур. Сцену тут ти, батьку, влаштував, а я прийшов глянути сценарій).

— Misafirlerinizle onların anlayacağı dilde konuşun (перекл. тур. При гостях говори зрозумілою їм мовою), — проігнорував його слова.

На це Емір сів на місце біля Джана і навпроти Катерини.

— Емір, познайомся з чоловіком сестри Микитою. А це його брати Максим й Артур та сестра Катерина.

Він провів поглядом по кожному, затримався на Катерині, але вона продовжувала їсти, не звертаючи на нього уваги. Емір повернувся до мене, а потім хмуро глянув на Микиту. Відчувалося, як Микита напружується, він вперше бачив мого старшого брата.

— Наскільки я знаю, ти мала вийти за Рустама, — скептично сказав брат.

Я напружилася. Емір, дізнався про це і прилетів негайно? Від його погляду стало холодно, він ніколи не приділяв мені такої уваги. Я кивнула, а він нахмурився ще більше.

— Хіба ти не хотіла за нього вийти? Чому ж раптом я дізнаюся, що ти вийшла за іншого в день весілля?

Я нахмурилася. Чому він це говорить так, ніби я сама погодилася на цей шлюб? Я продовжувала мовчати, і замість мене несподівано відповіла Катерина.

— Господи! Я не можу, — застогнала вона і стукнула виделкою об тарілку. — Ти так говориш, ніби вона сама захотіла цього шлюбу.

Емір перевів спантеличений погляд на Катерину. Його брови зігнулися, і він на цей раз довше затримав увагу на дівчині, оцінюючи її. Катерина вперто не відводила очей. Я не змогла дивитися далі й потягнула її за рукав.

— Що? Хіба не так? — вона звернулася до мене. — Кожен тут знає, що тебе примусили до шлюбу! Єдине, що я ненавиджу, це лицемірство.

— Катерино! — гаркнув Микита.

Вона злісно подивилася на брата, а потім й на Еміра, ніби він її ворог, що споганив їй життя.

Емір спостерігав за цим мовчки. Простір наповнився звуком скреготу тарілок і ножів.

Батько спокійно снідав і, здається, спостерігав за цим, як за виставою. Краєм ока я помітила, як Максим тихо фиркнув. Микита косо подивився на брата. І тільки Артур сидів тихо й напружено спостерігав за всім.

— Тобто, ти не хотіла вийти за Рустама, — холодно промовив брат, дивлячись тільки на мене.

Я спантеличено дивилася на нього. Він не міг не знати. Я подивилася на батька, й в цей момент він зігнувши голову на бік стежив за моїми діями. Не витримавши, я схилила голову.

— І далі будеш мовчати? Tamam (перекл. тур. Гаразд), — тихо сказав він перейшовши на рідну мову. — Baba, Melissa gerçekten Rustam'la evlenmek istemiyor muydu (перекл. тур. Батьку, Мелісса дійсно не хотіла за Рустама)?

— Genellikle aile meseleleriyle ilgilenmezsiniz (перекл. тур. Ти зазвичай не цікавишся справами сім'ї), — глузливо підняв брови

— Aileden bile iş olarak bahsediyorsun (перекл. тур. Ти навіть про сім'ю говориш як про роботу), — фиркнув брат. — Küçük kız kardeşinizin kendi isteği dışında evlenmeye zorlandığını ve beklenmedik bir şekilde rakibimizin oğluyla evlendiğini öğrendiğinizde meraklanmamak elde değil (перекл. тур. Важко не почати цікавитися, коли дізнаєшся, що молодшу сестру хотіли видати заміж проти волі, й вона несподівано вийшла заміж за сина нашого конкурента).

— Ve bu kadar bilgilendirici olmak için nereden geldin (перекл. тур. І звідки ж ти такий пізнавальний)?

— Sizinle aynı iş hakkına sahip olduğumu unuttunuz (перекл. тур. Ти забув, що я маю таке ж право на бізнес, як і ти)?

— Bu durum değişebilir (перекл. тур. Це може змінитися), — погрозливо запевнив.

— Bunu gözlemlemek ilginçtir (перекл. тур. Цікаво над цим поспостерігати).

Микита з іншими напружено спостерігали за їхньою перепалкою, а в мене серце обірвалося. Все, в що я вірила сьогодні, набувало іншого сенсу.

Мати страждала від насилля, так само як і я. А брат, якого я вважала безсердечним, не знав про вчинок батька. А можливо й не тільки про цей.

Емір повернувся до нас і подивився на Микиту.

— Як сталося, що ти женився з моєю сестрою?

— А як ще женитися? Я запропонував, вона погодилася. Ось і вся таємниця.

— Як все просто. І невже батько цьому дав дозвіл?

— Хіба Мелісса потребує дозволу? Мені здається, що повнолітня дівчина не повинна просити дозволу в батьків, — відповів Микита.

Емір відвів очі від Микити, взяв склянку чаю й надпив її.

— Ти ввечері поїдеш, брате, чи переночуєш? — запитав Мустафа.

Емір скептично подивився на брата й поклав чай на стіл.

— Я залишуся.

— Чому це? Ти ж ненавидиш Україну, — витріщився Азамат.

— Я не країну ненавиджу, а вашу присутність в ній.

— Хіба в тебе на батьківщині не багато роботи? — спитав батько уважно дивлячись на сина.

— Хіба я повинен відчитуватися вам за це?

— Evimde kaldığın sürece, evet (перекл. тур. Поки будеш в моєму домі, то так), — прогримів ледве стримувавши лють.

Емір усміхнувся на таку реакцію батька.

— Varlığımla sizi rahatsız etmeyeceğim (перекл. тур. Я не потурбую вас своєю присутністю).

Після цього ми сиділи в повному мовчанні, й лише звуки столових приладів наповнювали простір.

— Нам час йти, — несподівано сказав Микита, піднімаючись зі столу. — Покажіть, де речі Мелісси та документи, й ми підемо.

— Ми вже все давно спакували й відправили в дім її колишнього нареченого, — без турботно відповів батько.

— Тобто? Ви нас обманули? — на обличчі Микити було явне роздратовування.

— Ні, я не договорив, коли саме ви їх отримаєте, — спокійно промовив батько, витираючи руки серветкою. — Але в кімнаті лишилися різний непотріб. Якщо тобі, донько, вони потрібні, то ти знаєш дорогу.

Я кивнула й піднялася зі столу, щоб піти, а за мною й Микита. Там є точно те, що мені потрібно, більше ніж одяг.