"Раніше я вважав віруючих дещо несповна розуму й гадки не мав, що сам стану християнином"
Навчаючись У Київській консерваторії по класу контрабаса, Віталій серед своїх знайомих мав дивного хлопчину, котрий завжди носив з собою Біблію невеличкого формату.
Він розповідав усім про те, що є Бог, і він любить людей. Але ніхто не сприймав того хлопця всерйоз, усі посміювалися й вважали його несповна розуму.
Після армії обставини змусили Віталія перевестися до Київського інституту культури. Він тоді дуже любив музику різних стилів і напрямків, знався на її тонкощах. Це й привело його одного разу на концерт віруючих професійних музикантів, котрі розповідали про те, що Бог зробив у їхньому житті. Але Віталія тоді зацікавила лише їхня музика. На цьому ж концерті він отримав у подарунок Євангеліє ( "Новий заповіт" ). Хлопець пробував його читати, але нічого не розумів.
Одержавши розподіл на батьківщину, до Черкаської філармонії, Віталій повернувся до батьківського дому і з подивом дізнався, що його батьки також вірять у Бога, відвідують церкву.
Поволі, крапля по краплі, приходило розуміння, що є Вища Сила, потім з'явилася віра, відкрилися біблійні істини. Коли вони з Галею познайомилися, їх зближувала саме спільна зацікавленість духовним світом.
Пізніше, вже будучи головою родини, християнином, Віталій мусив прийняти рішення: присвятити себе служінню Богові чи продовжувати роботу в хорі. І вони з дружиною вибрали перше...