Галинка росла цікавою, допитливою дівчинкою. Навчалася в музичній школі, дзвінким голосом виспівувала пісні. Дитячі радощі й печалі довіряла улюбленому піаніно, виливаючи в музиці всі свої почуття. Мама була найкращим другом, часто розповідала про їхню родину. Особливу цікавість у Галинки викликала загадкова постать прабаби, про яку говорили, що вона була відьмою, знала всілякі чари, займалася знахарством і так званою білою магією. У дівчинки рано виявився великий потяг до потойбічного, непізнаного, забороненого й позаунаукового: ворожіння, сни, гороскопи, заклинання, чаклування, одшіптування --- все це приваблювало її уяву.
Згодом з'явилося бажання спробувати все самій. Спочатку це були "невинні" картярські ворожіння, далі ---- більш складні, "поглиблені", адже Галя з несамовитою жадобою вивчала всіляку містичну, окультну літературу, котра тоді тільки но почала з'являтися у вільному продажу. Згодом ворожіння міцно взяло її в полон, без нього дівчина не могла прожити й дня. Щоранку бажала знати, що готує їй прийдешній день, без карт не починала жодної справи.