ЕПІЛОГ

Як і було заплановано, в останню неділю вересня лісові звірі ставили виставу "Осіннє диво"🍁🍁🍁. Глядачів зібралось багато, ніде й шишці було впасти. Сцену та зал для глядачів спорудили на лісовій галявині. Сцену зробили бобри,  майстри на всі руки, стільцями ж слугували округлі пеньки, виставлені в акуратні ряди. 

Стоячи за лаштунками, Колько🦔 обережно виглянув з-за них - лісового народу зібралось багато, навіть із сусіднього лісу поприходило чимало охочих подивитися виставу. "Осіннє диво" мало от-от початись. За кулісами головні герої ще раз проганяли матеріал на швидку руку. І ось нарешті почалось. Ведучий, поважний ведмідь🐻 Потап, у костюмі з метеликом привітав всіх присутніх та запросив насолоджуватись виставою.  

Дивлячись на сцену з-за лаштунків на свою сестричку Ольку🦔, яка вправно грала білочку, Колько мимо волі згадав листа✉ від бабці Агати, якого їжачатам приніс чарівний голуб🕊. Їхня рятівниця розказувала, що павук Серж став добрим завдяки її чарівному зіллю. Це ж пійло зробило хорошими також і його помічників-поганців. Країна чорних Павуків знову стала Веселою Павутинією, і над нею в небі, як і раніше, сяє веселка🌈. Бабця запрошувала Кольку і Ольку до себе в гості, на що ті радо погодились. Про це братик і сестричка написали в коротенькому листі старій павучисі🕷 у відповідь. 

Колько помітив, що наступним буде його вихід. Він мав грати грізного вовка🐺. Раптом їжачок відчув, що йому це до снаги - кудись поділась його невпевненість та страхи. Розправивши плечі, Колько пішов на сцену, вірячи, що після того, як він переміг свій страх, все інше в житті йому теж вдасться.