Закінчивши сканувати незваних гостей за допомогою чарівних окулярів 🕶, великий павучисько 🕷 грізно промовив:
- Що ви робите в країні Чорних Павуків?
Малі їжачата🦔🦔 злякано переглянулись між собою, а потім Колько, набравшись сміливості, голосно промовив:
- Ми випадково тут опинились. А все через ось цю павутину, яка виявилась порталом у ваш світ,- пояснив їжачок, вказуючи лапкою на винуватицю, що спокійнісінько висіла на кущі малини.
- Хммм,- загадково промовив павук, звівши густі брови до купи на переніссі.
- А що це за країна така?- несміливо запитала Оля.
- О, це чудова велика країна,- промовив їх співрозмовник, гордо випнувши велике черево.- А править нею могутній павук Серж. Добре, годі теревенити, ходімо за мною.
- Куди? Ми не хочемо нікуди йти!- вирвалось у нещасних їжачків.
- А вас ніхто й не питає,- хижо посміхнувся павучисько, а потім пронизливо свиснув.
Цієї ж миті з-за кущів вискочило декілька павуків 🕷🕷, значно менших за першого, які вмить обплутали нещасних їжачат павутиною. Закинувши ношу собі на плечі, павуки рушили слідом за їх ватажком, що вже величаво сунув попереду. Бідні Колька та Олька могли лише розглядати краєвид довкола,та й то догори ногами. Йшли вони недовго, хвилин через 10 павуки звернули в бік світло-сірого замку🏰 з коричневими шпилями, що забовванів справа від їжачків.
В цей час павук Серж- правитель країни Чорних Павуків чекав на незваних гостей у своєму замку. Це був молодий величезний павук темно-сірого кольору, лише лапи та верх тулуба були в нього чорні. Вдягнений він був у білу рубашку, салатову жилетку та чорні бриджі. На кожній довгій лапці, вкритій короткими волосинками, були стильні білі кеди👟.
Серж з дитинства відрізнявся серед однолітків розумом та силою. Його ба, бабуся Агата, ледве встигала за ним дивитись. Виховувала вона його одна, адже його батьки загинули від рук людини, коли Серж був ще зовсім маленьким.
Стара павучиха Агата в глибині душі дуже любила свого онука, молодого павука Сержа. Але їй дуже не подобалось, що її онучок виріс поганцем, тому вона постійно його сварила. Ось і зараз вона займалась цим, сидячи в зручному широкому кріслі. Це була струнка павучиха, з сивими буклями на голові, що визирали з-під бордової шляпки. На шиї в бабці Агати висіло гарне червоне намисто 📿, а вдягнена вона була в сіру довгу сукню з отворами для довгих тонких лап. На кожній лапці були елегантні чорні черевички з срібними пряжками. На столику біля неї лежала невелика сумочка 👜.
Краєм вуха слухаючи чергові настанови рідної бабки, павук Серж дивився у вікно, очікуючи свого помічника Роджера з полоненими непроханими гостями. І ось нарешті процесія на чолі з Роджі показалась на горизонті. Правитель країни Чорних Павуків криво посміхнувся- зараз він покаже цим чужинцям.