Дід Мороз та Зайці

                                                                 Розділ 13

                                                      Дід Мороз та Зайці.

Була зима, та наставали новорічні канікули. Усі мешканці міста, готувалися до нового року. Та не дивлячись на те, що новий рік, вже давно пройшов, та учора був Великдень. Я все рівно, згадала про зимові свята.

Та ось у вечорі ( коли вже з темнішало), Задиристі Зайці,  ішли, кудись та Заєць Біляк, говорив.

• Прямо, прямо, на ліво, прямо! Ховайся!

Тут мимо пробігли білченята. Та коли вони пробігли, то Заєць, біляк продовжив.

• Прямо!
• Ну, і навіщо, нам це потрібно? Та й навіщо нам ховатися? – запитав Заєць Русак.
• Щоб, нас ніхто не помітив! – пояснив Заєць Біляк. – а як би нас побачили – то закричали би. « Задиристі Зайці!», хоча кажуть це Вовкам. Та усе б наше діло би – луснуло.
• Довго, ще? – питає Заєць Русак.
• Ні, ми вже поруч! – повідомив Заєць Біляк.

Зайці, прибігли до свого дому. Та коли вони туди зайшли. То Заєць Русак, помітив у спальні Зайця Біляка. Костюми Діда Мороза та Снігуроньки.

• А навіщо нам це? – питає Заєць Русак.
• Треба нам це, щоб посилити Вовченят Вови та Анжели у себе. – пояснив Заєць Біляк.
• А хто ким буде? – питає Заєць русак.
• Ти будеш Снігуронькою, а я Дідом Морозом. – пояснив Заєць Біляк.
• А подарунки, де ми візьмемо? – питає Заєць Русак.
• Вони вже у мішку! – відповів Заєць Біляк. – та й взагалі, давай швидше одягай костюм та ідемо!

Заєць Біляк, одягнув костюм Діда Мороза, а Заєць русак, одягнув костюм Снігуроньки.

Це вони робили щоб, вкрасти племінників  Вови. Хоча б я так не робила би.

Тим часом Вова та Анжела, збиралися піти за ялинкою.

• Зараз нарядимо ялинку та будемо зустрічати новий рік. – думав Вова, посміхаючись.

А Анжела, Вовченятам каже.

• Двері, нікому не відчиняйте, а то прийдуть ЗАДИРИСТІ  Зайці та унесуть вас.

А Зайці, тим часом ховалися за ліфтом та чикали по Вова та Анжела підуть.

Коли Вовки Тітка та дядько, пішли то Зайців підійшли до квартири Вови та Заєць біляк Стукається.

• Хто там? – питає Костя.
• Це я, Дідусь Мороз! – доноситься через двері.
• Ура! Ура! – кричать Вовченята

Вовченята, дуже зраділи та кинулися відчиняти двері, але шлях їм перегородила Холі.

• А тітка…!  А Тітка, сказала – нікому не відчиняти!
• ХА-ХА, так там же Дідусь Мороз! – відповідає Костя.

Не послухавши сестричку, простодушні Вовченята, впустили Зайців, у дім.

Окружили Миттю та Мотю, з усіх сторін та й кажуть.

• Дідусь Мороз, Снігуронька! Які ви добрі! Як ми вас любимо! Ах яка гарна шапочка!

Тут Світа, зняла шапочку з Зайця Біляка та показалися заячи Вуха.

• Подивіться, подивіться! У Дідуся Мороза та Снігуроньки, такі ж вуха як у нас!

А тим часом Вовченя Холі, ховалася у іншій кімнаті та дивилися, як Вовченята танцюють біля мішку.

До Зайців, підходять Владик та питає.

• Дідусю Морозе, Дідусю Морозе!
• А! – питає Митя.
• А подарунки?
• Ах Подарунки! – зрозумів Заєць Біляк.

Заєць біляк, поцілував Світу та каже.

• Зараз, зараз! Залазьте до мішку! Там будуть, для вас усілякі подарунки.

А Митя та Мотя, схлипують.

• Щось, ми розчулилися!

Радісні Вовченята, один за одним, пострибали у мішок. Заєць Біляк, зав’язав Мішок на міцний вузол та направився до виходу. Але тут їх окликнула Вовченя Холі. Яка не полізла у мішок, слід за своїми братиками та сестричкою.

• Дідусю Зайцю! Дідусю Зайцю! Відайте Вовченят Мамі та татові! – просить Холі.
• Не можемо, вони нам самим потрібні! – відповідає Заєць Русак.
• Поверніть Вовченят! – просить Холі.

Тут Мотя, схопив Холі, але Холі, вирвалася та сховалася у шафі. Аж тут Митя, почув що повертаються Вова та Анжела.  Зайці, побігли по сходах.

Вові та Анжелі, було дуже боляче розділити горе.

• Ой, що таке? А де Вовченята? – питає Вова.

Тут з шафи, вилізла Холі.

•  Зайці, унесли Вовченят!

На щастя, Вова, знав як можна повернути Вовченят. Вова, Анжела та Холі та побігли за Зайцями.

Тим часом Зайці дійшли до середини до свого дому. А Заєць Русак каже Зайцю Біляку.

• Ну, як ми і домовлялися! Три Вовченяти, живуть у мене, а два у тебе.
• Ми так не домовлялися! – відповів Заєць Біляк. – три Вовченят живе у мене, а два у тебе.

• Ми мали забрати усіх вовченят, але одне втекло, тому три має жити у мене, а два у тебе. – сперечався Заєць Русак.
• Тихіше ти, інакше нас почують! – приказав суворо Заєць Біляк.

Тим часом Вова, Анжела та Холі,дивилися за Зайцями. Та Вова, вже придумав план.

• Отже, коли Холі, подасть сигнал, я використаю цей додаток, щоб по гучнішати голос та Зайці Просто здадуться.

Тим часом Зайці, ходили по місту та задоволено ХВАСТАЛИСЯ.

Ми Хитри, молоді, Зайці!  - говорить Заєць біляк.

• Усіх перехитрували! – додає Заєць Русак.

Аж тут почувся чийсь гучний, холодний голос.

• Задиристі Зайці, ви вкрали Вовченят у Вови та Анжели.
• Вибачте, а ви хто? – питає Заєць Русак.
• Це я…! сніжний дух!
• Топ-то Дід Мороз? – питає Заєць Біляк.
• Ні, я мороз Іванович! Та ви не справжні Дід Мороз та Снігуронька .
• Ну, гаразд, ми здаємося! – відповів Заєць Біляк.
• Винні! – додає заєць Русак.
• Ось шуба! Ось ВАЛЕНКИ!
• Ось шуба! Ось туфлі! Ось шапка!
• Вовченят, поверніть! Зайці! – відповідає Вова.
• Звичайно, звичайно! – відповідає Заєць Біляк. – ось вони,  у цілості та неушкодженості!
• А ми винні!
• Винні! – кричать зайці, тікаючи!