Вова Вегетеріанець

                                                                   Розділ 12

                                                     Вова вегетаріанець.

Якось Восени: Вова ходив по місту та шукав чим же нагодувати своїх племінників. Вова був Вегетаріанцем, тому і готував Вовченят овочами. Майже як заєць  або кролик.

Мешканці міста вважали його диваком. А деякі собаки вважали що він не правильний. Адже іншим ( правильним вовкам) подобається м’ясо та риба. А той хто їсть траву, може опинитися й не вовк зовсім.

І ось він побачив ринок повний Овочів та фруктів.  А за касою стояла Коза.

• Що вам потрібно? – запитала коза.
• Мені будь ласка, вісім яблук! – попросив Вова.
• Це коштує – 8 монет. – підрахувала коза.

Вова заплатив Вісім монет та пішов далі, далі він зустрів на ринку Зайчиху ( яка продавала моркву та капусту).

• Доброго дня, можна мені будь ласка – шість, морквинок та одну капусту. - попросив Вова.
• Беріть, це буде коштувати, 6 монет. – підрахувала Зайчиха.

Вова – заплатив шість монет та пішов додому. А по дорозі він зустрів Ворону.

• Вовк Вово,  навіщо тобі овочі? Ти ж Вовк?  - питає Ворона.
• Я Вовк вегетаріанець та їм я овочі та фрукти. – пояснив Вова.
• Значить ти усього цього захотів? – питає Ворона.
• Та це не мені, це моїм вовченятам! – пояснив Вова. – вони у мене вдома голодні.

Вова поніс мішок додому. А його дім від ринку був дуже далеко.

Під час дороги, його помітили Митя та Мотя та захотіли скуштувати моркву.

Тим часом Вова, зустрів Їжачка та пригостив його двома яблучками. Далі він зустрів ведмедя та пригости його трьома яблучками та трьома Морквинами. Далі він зустрів козу та пригостив її капусто. Далі він зустрів білченят та пригостив їх трьома морквинами та двома яблучками. А та коли він майже дійшов до свого будинку. То він помітив – що лише одне яблучко лишилося.

І тут знову прилетіла ворона.

• Ну, все роздав, а вовченятам не лишив? – питає Ворона.
• Ні, що ти! Ось тобі лишив шийся яблучко.  – каже Вова та дає Вороні яблучко.
• Не потрібні мені твої яблучка.
• Ну, все піду до ринку та буду знову Яблука, Моркву та Капусту купляти. – вирішив Вова та побіг.
• Куди ж ти Вовче, туча насувається зажди! – кричить Ворона.

Але Вова не чує, він вже був далеко.

Тим часом Анжела сиділа поруч з племінниками  та чикала на Вову. Аж тут у двері хтось постукав. Анжела, подумала – що це Вова, а на справді – це були білченята та коза. Вони принесли їм капусти та горішків.

Тим часом вже ішов дощ. Та Вова біг на ринок, а на ринку були Зайці Біляк та Русак.

• Що сталося? Що прийшов? – питає Заєць Біляк.
• Місце ситне знайшов? – питає Заєць Русак.
• Яблук, Капусти та Моркви – хочу набрати буду дітей пригощати! – відповів Вова.
• Ти тільки подивися на нього! Він вегетаріанець опиняється. – сміявся Заєць Русак.

Заєць біляк подумав, присів на землю, зробив вінок з квітів та Зайці питають.

• Ти що вегетаріанець!
• та це не для мене, для Вовченят! – пояснює Вова. – ось у мене вдома – Вовченята голодні!

Вова, почав співати сумну після – про те як Вовченята плачуть без свого дядька.

• Чотири племінника та дві лапочки племінниці. – каже Вова.

Від такого, Заєць біляк, почав підстрибувати від цікавості.

• Цікаво, цікаво! Чотири Племінника…!
• Та дві племінниці! – додає Заєць Русак.
• Та ні, і дві Лапочки Племінниці! – поправляє Вова.
• Дуже, дуже цікаво, цікаво!
• Та Лампочка! – вигукує Заєць Русак.
• Лапочки Племінниці!

Тут Заєць Біляк підходить до Вови.

• Ваша родина вовків, вегетаріанці та люблять овочі? – питає Заєць Біляк.
• Любимо! – відповідає зі страху Вова.

• А ми теж Моркву любимо! – додає Заєць Русак.

Вова від цих слів, узяв мішок та побіг до себе додому. а Зайці побігли за ним.

Тим часом у квартирі Вови – Вовченята їли Капусту – яку їм принесли коза. Аж тут у двері хтось постукав. Анжела відкрила – це був КРОТ.

• Кроте, це я Анжела! – каже Анжела – через сльози. – а Вови, з ранку вдома нема! Ну, добрим Вовком тут пахне…! Ну, господарка зажди трохи.

Кріт дістав для Вовченят смачні овочі та цукерки. А Вовченята радісно кричать « ура»!.

Тим часом Вова Тікав від Зайців, які бігли за ним щоб дістати моркву. Але Зайці спіткнулися об камінь, а Вова просто втік до себе додому.

Тим часом Вовченята поїли та лягли спати, а Вовчиця Анжела все плакала.

Аж тут прибіг Вова та вигукнув.

• Швидше, закрий двері! – вигукнув Вова та впав від втоми.

Анжела швидко прибігла та зачинила двері.

• Вова, Мій бідолашний! – радіє Анжела.
• Дядько, дядько Прийшов! – радіють Вовченята.
• Я нічого, зовсім нічого вам не приніс. – каже Вова. – ледь ноги я уніс.

Тут у двері хтось постукав.

• Це вони! Зайці! – лякається Вова. – ховайтеся усі!

Вова та Анжела сховалися за ліжком Вовченят. Аж тут із дверей роздався голос пана ведмедя.

• Хто тут є? агов Добрий Вовк, де ти? – питає Ведмідь.  – та не бійся ти! Це я стукався!
• Я тут Пане Ведмідь! – каже Вова.

Ведмідь, дав Вові відерце з медом.

На ранок, прилетіла ворона та й каже.

• Нічого не розумію! Цілий день по місту літаю! Звідки Вова узяв стільки усього?
• Пані Вороно! Це тому що тварини дуже щедрі! – пояснює Вова.

Тут прибігли Зайці Митя та Мотя.

• Пробач нас Вово! – просить Заєць біляк.
• Пробач а! – просить Заєць Русак.

А Вова звичайно ж їх прощає. Та каже нам.

• Друзі, давайте жити дружно!