Софія АНАСТАСЬЄВА
Пригоди СУПЕР-ВОВКА: 2 частина
Розділ 3
Синочок Білочки та ЧИСЛАВІЄ
Наставав День друзів — день, коли всі найкращі друзі ніколи не сваряться. У цей день також прийнято дарувати подарунки та пригощати друзів.
Біла Білочка зробила для своїх дітей багато подарунків — по два для кожного. А в неї було два синочки та три доньки.
Діти теж готували подарунки одне для одного та для своїх мами й тата.
У всіх подарунки були яскравими та подобалися їм, а ось синочок Білої Білочки, який був одягнений у жовту футболку та сині штани, зробив статуетку своєї мами з фанери. Але вона йому здавалася недостатньо гарною.
І ось, коли всі вийшли на головну вулицю, мер оголосив, що можна дарувати подарунки.
Синочок Білочки вважав, що його подарунок не такий гарний, як у решти.
А тим часом Вовк-Негатив в образі звичайного вовченяти їв пиріжки. Аж тут він відчув енергію ЧИСЛАВІЯ у хлопчика Білої Білочки та перетворив його на желейного монстра.
Тим часом Вовк отримав сигнал, що десь поряд є темна енергія.
— Дивіться, Вовк-Негатив зачарував синочка Білочки! — повідомила Зайчиха Біляк.
— Подарунки! Крушити! — говорив синочок, перебуваючи під впливом темної енергії.
— Нам треба врятувати всіх від Монстра-Білочки, — вирішив Вовк. — Час для…
— СУПЕРПЕРЕТВОРЕННЯ!
Вовк та його друзі почали перетворюватися на СУПЕРГЕРОЇВ.
— СУПЕР-ВОВК!
— Сильне-Вовченя!
— Вогняне-Вовченя!
— Заєць-Матерія-У-Масці!
— Снігова Принцеса!
— Магічна-Миша!
— БЕТ-БІЛКА!
— Лисячий-Хлопчик!
— Леді Принцеса!
— СУПЕРГЕРОЇ, вперед!
Тим часом Монстер-Білченя намагалося відняти у дітей міста подарунки.
Тут Білченя хотіло забрати подарунок у доньок Магічної-Миші, але Магічна-Миша встановила рожеву стіну, а СУПЕР-ВОВК виніс їх подалі від монстра.
Тим часом Заєць-Матерія-У-Масці та Лисячий-Хлопчик намагалися утримати монстра за допомогою лози та ласо, але стримати його було нелегко. І він вирвався.
Тим часом БЕТ-БІЛКА намагалася відволікти свого зачарованого синочка та ледь не поранилася.
Тут Монстер почав бігати за дітьми та весь час казав:
— Подарунки! Подарунки!
І лише зараз СУПЕР-ВОВК зрозумів, чому він злиться.
— Я все зрозумів! Його захопило відчуття ЧИСЛАВІЯ! Та його головна ціль — це подарунки.
— Діти, зараз вам треба якнайшвидше відкинути свої подарунки! — повідомило дітям Вогняне-Вовченя.
Діти тут же відкинули подарунки в сторону, а Монстер-Білченя побігло до них. Але, на щастя, Снігова Принцеса та Леді Принцеса намагалися утримати його за допомогою магії.
Тим часом БЕТ-БІЛКА знайшла подарунок свого синочка та, коли зняла прикраси, зрозуміла, що це він зробив її статуетку.
— Дівчата, припиніть атаку! — попросила БЕТ-БІЛКА.
Дівчата припинили атаку.
— Синочку, ти хотів зробити для мене найкращий подарунок! — повідомила БЕТ-БІЛКА. — Головне в подарунку — не якість, а те, скільки душі ти вклав у нього.
— Правда? — здивувався Білченя.
— Так. А я для тебе зробила два подарунки. Це шоколадний десерт та м’який котик, — повідомила БЕТ-БІЛКА та вручила подарунки.
— Мама! Мама! — сказав Монстер-Білченя.
— Молодець, БЕТ-БІЛКО! А зараз час звільнити твого синочка від темної енергії! — вирішив СУПЕР-ВОВК.
СУПЕР-ВОВК використав дев’ятиколірну веселку, щоб звільнити синочка Білочки від темної енергії.
Монстер-Білченя знову став синочком Білої Білочки, і тут із нього вилетів жетон перемоги над негативною енергією.
— Ми перемогли ЧИСЛАВІЄ! Силу духовності отримано! — оголосило Вогняне-Вовченя.
А тим часом Вовк-Негатив усе думав:
«Нічого, СУПЕР-ВОВК! Скоро я зберу достатньо сірої енергії, щоб звільнити свою дівчину з жезла. Та наступного разу ти не зможеш мене перемогти».
Тим часом БЕТ-БІЛКА вручила своїм дітям їхні подарунки.
— Дякую, мамо, ти найкраща! — подякували Білченята.
— А це тобі! — вигукнув синочок у жовтому та синьому та вручив своїй мамі подарунок.
БЕТ-БІЛЦІ дуже сподобався подарунок.
Тут Вовченята підійшли до Вовка.
— Дядьку, ми дуже тебе любимо! — повідомила Влада.
— А коли ми зупинили ЧИСЛАВІЄ, ми пишаємося тобою ще більше! — похвалив дядька Костя.
— Правда? — зрадів Вовк.
— Так! А це подарунки від нас із Владою! — повідомив Костя та вручив подарунок.
Вовк відкрив його. Там була ціла банка меду.
— Нам якраз не завадить трохи меду! А то в мене щось трохи горло болить, — подумав Вовк.
— А це подарунок від мене! — повідомила Влада та дала дядькові згущене молоко й печиво.
— Дякую, племіннички! — подякував Вовк.
Усі почали весело святкувати. Ось таким і видався День друзів.