РОЗЧАКЛУВАННЯ Друзів СУПЕР-ВОВКА

Софія АНАСТАСЬЄВА

Пригоди СУПЕР-ВОВКА: 2 частина

Розділ 2

Розчаклування друзів СУПЕР-ВОВКА

Після цього лабіринту всі, крім СУПЕР-ВОВКА, стали сірими та перетворилися на повну протилежність самих себе.

Коли вони повернулися до міста, СУПЕР-ВОВК побачив, що всі навколо стали сірими.

— Вовк-Негатив, що ти зробив із містом? — суворо запитав СУПЕР-ВОВК.

— Я зачарував усе місто та сподіваюся, що зможу звільнити достатньо сірої енергії, щоб наповнити жезл сірою енергією, — відповів Вовк-Негатив.

Тут СУПЕР-ВОВК помітив своїх друзів, і вони теж стали сірими.

— Друзі, а чого це ви такі сірі? — намагався зрозуміти він.

— Тому! Ми з тобою більше не дружимо через те, що ти любиш, коли хтось посміхається! — злостиво відповіла БЕТ-БІЛКА.

— Та що ж із вами таке? Ви ж були такими веселими та добрими, а тут стали сірими та злими, — намагався нагадати їм СУПЕР-ВОВК.

— У тебе не вийде їх переконати! Бо ти зараз теж станеш сірим! — відповів Вовк-Негатив та вистрілив у нього жезлом.

— Чудова ідея, вовченя! — підхопив жезл.

Тут Вовк-Негатив вистрілив у СУПЕР-ВОВКА темною магією, і він, як і його друзі, став сірим.

— Чудова робота! Тепер цей Вовк не буде нам заважати збирати темну енергію, — підхопив жезл.

— Тепер лишилося зібрати з усіх мешканців цього міста темну енергію, і я нарешті зможу звільнити тебе.

Від закляття Вовка-Негатива СУПЕР-ВОВК вирішив поїхати з цього міста назавжди.

Але, на щастя, його вдома чекали Сильне-Вовченя та Вогняне-Вовченя.

Вогняне-Вовченя дуже сильно блювало листами, які СУПЕР-ВОВК колись писав Принцесі Аліні.

— Це листи, які я пишу Принцесі Аліні з тих пір, як живу в місті Києві. Але чому вона їх повернула? — намагався зрозуміти Вовк.

Вовк почав читати листи та поступово ставав яскравим, повертаючи свій колір.

— Хороший друг цінує в тобі не зовнішність. Дружба — це дивовижна річ! Коли ти заблукаєш, вона допоможе тобі знайти правильний шлях. Кожна тварина та людина має позитивну енергію та сильний зв’язок із друзями. Він ніколи не зникне. Тепер усе ясно!

Вовк узяв Вовченят на руки.

— Розумієте, Вовк-Негатив хоче відволікти нас від найважливішого. Він знає, яка сильна наша дружба та сила світлої енергії, і робить усе, щоб ми цього не усвідомили.

Тут Вовк спитав у Вовченят:

— Пам’ятаєте, що я сказав вам у той день, коли ми приїхали до Києва? Майбутнє України не залежить від того, чи будуть у мене друзі? Але я помилявся, Вовченята! Завдяки вам та моїм друзям ми завжди перемагали негативну енергію, а тепер ми маємо врятувати все місто від негативної енергії.

— Так, давайте зробимо це! — оголосило Сильне-Вовченя. — Сестричко?

— Ні, лишіть мене краще вдома! — попросило Вогняне-Вовченя.

— Ні, Вогняне-Вовченя, ми візьмемо тебе із собою, — вирішив Вовк. — СУПЕРПЕРЕТВОРЕННЯ!

СУПЕР-ВОВК перетворився на СУПЕРГЕРОЯ та поніс Вогняне-Вовченя із собою.

Тим часом Сірий Лисячий-Хлопчик разом зі своєю сірою родиною лінився на фермі, а Хом’ячок їв банан та постійно брехав своїй родині, що він змагався з Вовком-Негативом.

— Лисячий-Хлопчику! Ми тут, щоб боротися за нашу дружбу! — вигукнув СУПЕР-ВОВК.

— Ха! Тепер ви хочете боротися! Де ви були, коли я змагався з Вовком-Негативом?

Тут Сильне-Вовченя повалило його на землю, а СУПЕР-ВОВК вигукнув:

— Досить! Це не ти! Лисячий-Хлопчику, ти не брехун!

СУПЕР-ВОВК використав особливе заклинання, і Хом’ячок згадав усі хороші справи, які він у житті зробив, та нарешті пригадав своє власне «я». Він знову став кольоровим.

— Що сталося? — намагався зрозуміти Хом’ячок. — СУПЕР-ВОВК, мені приснилося, що ми з тобою ворогували та билися. Я боявся сказати правду та почав брехати. Ти пробачиш мене?

— Вже пробачив! Ідемо!

Далі СУПЕР-ВОВК, Вовченята та Лисячий-Хлопчик знайшли Мишку. СУПЕР-ВОВК допоміг їй пригадати своє власне «я», і вона теж стала кольоровою.

— О ні! СУПЕР-ВОВК, Вовченята, Лисячий-Хлопчик, мені щойно наснився страшний сон! — виправдовувалася Мишка.

Далі СУПЕР-ВОВК допоміг пригадати своє власне «я» Кішечці, і вона теж стала кольоровою. Та вона викинула той камінь на вулицю.

— Ні слова про це! — суворо наказала Кішечка.

Далі СУПЕР-ВОВК розчаклував Зайця Русака, допоміг йому згадати своє власне «я».

— Я що, щойно лінився? — злякався Заєць Русак. — Треба швидко рятувати місто!

Далі СУПЕР-ВОВК розчаклував Білу Білочку, і вона знову почала любити сміх та радість.

— Я стала сірою! Можете в це повірити?! — сміялася Білочка.

Далі треба було розчаклувати Зайчиху Біляк, але її не було вдома.

— Без Снігової Принцеси у нас нічого не вийде! — зрозумів СУПЕР-ВОВК.

— Вона може бути де завгодно! Ми не знайдемо її! — переживав Лисячий-Хлопчик.

— Ні, знайдемо! Вона там! — БЕТ-БІЛКА показала пальцем на лавку.

— Зайчиха Біляк!

— Привіт!

— Ми вже повсюди тебе шукаємо!

— Чудово!

— Вовк-Негатив на волі! Ми не зможемо з ним впоратися без блакитного кольору.

— Блакитний? Подумаєш! Ви бачили Київ? Це просто кошмар! Я лишуся тут, на цій лавці, де все спокійно!

— З чого вона взяла, що ця лавка — її ліжко? — намагалася зрозуміти Леді Принцеса.

— Ти ж прийняла той великий булижник за діамант! — нагадав Лисячий-Хлопчик.

— Ми ж начебто домовлялися ніколи про це не згадувати.

Тут у СУПЕР-ВОВКА з’явився план, як її розчаклувати.

Коли Лисячий-Хлопчик та Заєць-Матерія-У-Масці будуть утримувати її ласо, він використає заклинання.

БЕТ-БІЛКА підлетіла до Зайчихи Біляк, але, коли вона прокинулася, то почала тікати.

— Швидше! Її треба впіймати! — вигукнув СУПЕР-ВОВК.

Усі побігли за Зайчихою.

— Лисячий-Хлопчик! — дав команду СУПЕР-ВОВК.

Лисячий-Хлопчик зав’язав сіру Зайчиху ласо, але втримати її було нелегко.