Глава 20

Але Портос втратив не лише підтримку Дартаньян але й сторінку у фейсбуці та блог який там вів. А все через русню, якій він дзвонив - в посольство у Софії. Вони могли б і блог в Гуглі зламати, але там система захисту краща і коли вони спробували це зробити - Портос відбив їх атаки простими діями.

Цей засранець постійно грався думаючи що рятує когось, але якби це дійсно було так: він би підходив до справи серйозно, а не пояснічав заради публіки. Він зруйнував дружбу міцнішу за самий граніт і це Дартаньян не могла йому пробачити. Гординя й лицемірство: дві основні риси, які добре його описували. Разюча відмінність-реальність так відрізнялася від ілюзії. Рафінді було так боляче, бо зрозуміла що лише вона по-справжньому хотіла бути героєм й тому сприймала цю клятву й дружбу реальністю тоді як то була лише ілюзія. І вона не хотіла більше мати щось спільне з Портосом і його постійною брехнею.

А він серйозно влип і сам в тому винен, а Дартаньян його попереджала щодо ймовірних наслідків таких «лобових» атак - не може так звичайна людина боротися з цією імперією, тут треба більш скритні дії приймати. А щодо Араміса й Атоса, то про їх пригоди Рафінда нічого не знала так як не спілкувалася з ними. Мабуть то було на краще, казала собі Дартаньян аби не печалитися про розпад альянсу й крах дружби.

Зате Дартаньян могла повідати про свою останню пригоду, як мушкетера. Вирішила зробити цілу прощальну церемонію, адже все-таки це була важлива (більша) частина її життя. Церемонія ця являлася революцією, яку Дартаньян почала проводити в Болгарії починаючи з Варни де жила. Революція полягала в тому, що вона почала очищати вулиці Варни від тих хто приводив її в упадок. Вона вичислила місце переховування таджика-дезиртира і спалила мотлох який він там збирав. Зробила йому попередження, щоб забирався геть з Болгарії; й зняла це все на відео, щоб поширити інтернетом аби сколихнути повстання.

Тепер Дартаньян боролася за справедливість самотужки і це не обтяжувало її, а навіть надавало переваги-оскільки вона звикла часто працювати одна, то це не било по її гідності адже вона прекрасно справлялася без напарника.