Глава 1

З того часу минуло багато років. Рафінді 21 рік і вона учиться в коледжі. Коли вона закінчила школу, то ходила працювати в магазині доки не придумала в який коледж поступити. Вона завжди увесь цей час, тобто усі ці роки, намагалася повернутися в Гофост але їй це ніяк не вдавалося. Їй було так одиноко, адже в школі в неї не було друзів і страшно вдома-її чекав отець який жорстоко її бив за найменшу провину. І навіть коли він помер не стало краще, адже надія повернутися в Гофост після його смерті не виправдалася. Й дальше тягнулися довгі похмурі дні, а надія ставала все меншою. Коли сил вже не було й хотілося померти Рафінду врятував Портос. Вона знайшла його у фейсбуці, хоча і не думала що він там буде адже в Гофості не дуже дозволяли сидіти в мережі, так як намагалися огородити горожан від зовнішнього насилля. В тому городку жили за іншими правилами аніж в цілому світі, бо дуже народ цей набожний і саме тому Гофост-це райський прилисток від бід.

Тож, коли Рафінда його знайшла-то написала йому. Але довіру побудувати було не легко. Він дві сторінки її заблокував і лиш з третьої пішов на контакт. Як виявилося він не вважав її зрадницею, просто був в обіді що вона так довго не поверталася до них. Йому було важко без неї, він сумував за нею. Одна важлива деталь яку треба вказати-Портос тепер живе у Болгарії, у Варні разом зі своєю мамою й сестрами близнятками. І хоч йому 24, але він досі не женився - як був закоренілим холостяком якого цікавила лише насолода і вишуканий алкоголь,таким і залишився. Це були дві його втіхи від горючі втрат життєвих і там не було місця ніжним почуттям. Та тепер останнім часом він подумує про створення сім’ї.

Нарешті Рафінда з’їздила в Гофост, але поки що лиш для оформлення документів: офіційного підтвердження мушкетерства. А поміж ділом вона зайшла в гості до Феодосія, у його помістя. У дворі побачила особистого коня Атоса, який пасся. Атос як і Портос сказав що вірить Рафінді і вони як раніше друзі, Дартаньян після відвідин Атоса прогулялася околицями й зайшла до Араміса додому, він живе в пятиповерхівці на першому поверсі, біля онко-лікарні. Там перед спортивним майданчиком вони пройшлися. Араміс обійняв Рафінду, а потім дав їй свої контакти. Рафінда потім заглянула в його інстаграм і написала йому. Виявляється Араміс став актором в Італії і це в 19 років то! Потрясло що її друзі досягли таких висот: зокрема Портос став блогером в якому викриває поганих людей, а Феодосій збирається скоро поїхати підкоряти Париж. Добре ж вони прославилися, в той час як Дартаньян була звичайнісіньким поетом. Хто б міг подумати, що друзі Дартаньяна такі молоді і переженуть її. Рафінді стидно стає що зараз вона їм уступає, а в дитинстві вони були на рівних-як в бою та і в житті. Вона пообіцяла собі обов’язково дотягнутися до їх рівня.

Одного вечора вона написала Портосу: «Брат, я люблю тебе». Але він її по іншому зрозумів, тому що наступного вечора зробив їй пропозицію. Це було так несподівано, що Рафінда відмовила йому. Хоча в неї якраз завершилися стосунки на які вона покладала великі надії і тому рана її була свіжою і вона не хотіла нової болі. Да й Портос правда був їй як брат, хоча то нещодавно вона придумала його так називати, бо вони були близькі наче сім’я. Ну що ж: вона відмовила, але він її підтримував як друг і надалі ні на чому не наполягаючи. Й одного дня Рафінда вирішила відповісти йому згодою, тому що в неї почали появлятися до нього почуття. А потім стала влюблятися в нього і він також - по мірі того як вони все більше почали проводити час разом. Араміс і Феодосій як дізналися про те, були раді за своїх друзів.