ЗУСТРІЧ ЗІ СВІТЛЯЧКОМ

"Як добре, що я встиг попередити сім'ю Жана", - зітхнувши з полегшенням подумав Промінчик, піднімаючись скелястим схилом.
"Іду під свою ніжну квіточку Сон-трави і хоч трошки подрімаю, бо до світанку залишилось не так вже й багато часу",- подумав Промінчик, вибравшись на гору. 

Аж раптом він побачив поміж стеблинок лісової травички ніби тліючу малесеньку жаринку, яка ось-ось погасне. Промінчик з цікавістю підійшов ближче. На листочку конюшини, опустивши вниз свою маленьку голівку сидів Світлячок.

- Привіт, друже!, - тихенько, майже пошепки проказав Промінчик, щоб зненацька не налякати Світлячка.

Світлячок підняв свою зажурену  голівку і застиг від несподіванки та здивування.
Промінчик побачив як в його великих круглих оченятах бриніли дві сльозинки...

-Привіт... Ти хто?,- трошки оговтавшись проказав Світлячок.

- Я - сонячний Промінчик. Коли Сонечко сідало за гору, я відволікся і загубився. Тому тепер мушу чекати світанку... Мені здається, що ти чимось засмучений. Щось сталося? ,- спитав Промінчик Світлячка з теплотою в голосі.

- Та нічого особливого не сталося,- сумним голосом відказав Світлячок,- просто моє світло, яке я щоночі ніс всім лісовим мешканцям, вже майже згасло... Я дуже старався всім допомагати,- продовжив після невеличкої паузи Світлячок,- але мені ніхто не дякував за моє світло... І ось воно вже скоро і зовсім погасне через байдужість лісових мешканців...

- Який ти молодець, що безкорисливо всім допомагаєш,- підійшовши ближче до Світлячка, сказав Промінчик з теплою посмішкою на обличчі. - Дозволь тебе обняти.

Від щирої похвали і підбадьорливих слів у Світлячка на серці стало так затишно і світло! Вони з Промінчиком обнялися і вогник у Світлячковому серці запалав з новою силою.

- Продовжуй робити добрі справи і світи всім довкола,  навіть якщо не всі цінують твоє світло,- заохотив Промінчик Світлячка.

- Обов'язково буду продовжувати нести у лісовий світ світло і добро. Як добре, що я зустрів тебе, любий Промінчику!, - весело сказав Світлячок.

- І я дуже радий, що зустрів тебе. Давай будемо друзями, адже ми маємо однакове завдання - нести світло у світ, - лагідно сказав Промінчик.

- Так, мені така дружба дуже необхідна. Всім нам так важливо мати того, хто може розпалити вогник в нашому серці, коли він гасне, - сказав Світлячок радісним голоском.

Вони знову обнялися на прощання і Промінчик попрямував до своєї квіточки Сон-трави, а Світлячок вирушив у ліс робити добрі справи, сяючи від щастя.

Зручно вмостившись на м'якенькому листочку Сон-трави, Промінчик згадував своїх нових друзів, яких він зустрів сьогодні у лісі. Втомлений нічними пригодами, він незчувся як заснув...
Прокинувся Промінчик від лагідного тепла на його голівці. Це Сонечко виглянуло з-за гір і простягло свої теплі обійми до маленького Промінчика.

- Синочку мій, - почув Промінчик знайомий лагідний голос.

- Матусю! - вигукнув Промінчик і з усіх сил помчав назустріч Сонечку. Вони міцно обнялись, і Промінчику було так добре, як буває лише вдома.

- Я дуже хвилювалася за тебе, - тихо сказала Сонечко, - але бачу, ти подорослішав за одну ніч. Твоє світло стало ще яскравішим.

- Мамо, ця ніч для мене була особливою. Я зробив багато добрих справ: допоміг Павучкові знайти маму, врятував сім’ю Кажанів, подарував надію Світлячкові… І знаєш, я зрозумів: світло потрібне не лише для того, щоб освітлювати дорогу, а й для того, щоб зігрівати серця.

Сонечко ніжно посміхнулося:

- Ти відкрив головну таємницю нашого світла, Промінчику. Воно світить яскравіше тоді, коли ним ділишся.
Навіть одна маленька добра справа може змінити чийсь світ. А той, хто ділиться світлом свого серця, ніколи не збідніє - бо добро завжди знаходить дорогу назад.

І вони разом здійнялися вище в блакитне небо, розсипаючи золоті промінчики тепла на весь світ.

Далі буде...

*************************************************************

Дорогі малюки та батьки!
Як вам пригоди Промінчика? Можливо, ви хочете поділитися своїми думками або розповісти, який момент сподобався найбільше? Ваші коментарі допоможуть зробити казочку ще цікавішою! Чекаю на ваші відгуки з нетерпінням! 🌟