Пригоди сонячного Промінчика
ПРОМІНЧИК ЗАГУБИВСЯ
Одного осіннього вечора, коли Сонечко заходило за гору і своїм сяйвом запалювало небокрай, маленький золотистий Промінчик зістрибнув з небокраю і жваво поскакав по річці.
- Ой, яка приємна прохолода,- тішився Промінчик, стрибаючи по хвилях гірської річки Бистриці.
Він грайливо перескакував з хвильки на хвильку і навіть не помітив, як Сонечко заховалось за горою.
- Я загубився,- злякано прошепотів Промінчик,- треба бігти, може я ще наздожену своє Сонечко.
І він швиденько поскакав по прибережних камінчиках.
- Мені б вибратись на ось цю високу скелю, може з неї ще видніється моє Сонечко.
Золотистий Промінчик щосили пострибав вгору по гострих, мов мечі скалах...
Захеканий, він вибрався на самий вершечок гори. Але, на жаль, за Сонечком вже і слід простив.
"Доведеться заночувати в горах",- розгублено подумав Промінчик.
Він і не здогадувався, які пригоди чекали на нього цієї незабутньої ночі - пригоди, про які можна було б написати цілу книгу...
#1670 в Різне
#354 в Дитяча література
Відредаговано: 30.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
