...

В одному домі жив рудий кіт. Дуже любив пухнастик добре попоїсти. Кожного ранку він поважно сідав перед холодильником і чекав, коли його нагодують. Коли отримував порцію сніданку, починав чекати обід, а потім вечерю. Скільки йому не давали котячих смаколиків, пухнастик завжди думав, що в холодильнику люди ховають багато смачненького.

І от одного разу, коли господарка відчинила холодильник, рудий прихитрився та схопив дверцята лапкою. Як тільки залишився на кухні сам на сам з холодильником, швидко застрибнув всередину. Тієї ж миті дверцята холодильника міцно зачинилися… але рудому було все одно.

Перед очима пухнастика, немов канат, з’явилися апетитні сосиски. Вони ніби просили, щоб рудий якомога швидше їх скуштував. Збоку свіженький салат з м’ясом промовляв до рудого: «З’їж мене, я такий смачненький». Білосніжні яєчка вишикувалися в ряд й також запрошували їх скуштувати! А ще зовсім поряд з величезної каструлі пахло борщем, яким так любила ласувати його родина.

Не витримав рудий й захотів спробувати борщу. Та як тільки відсунув кришку з каструлі, вона голосно заторохтіла. Вдарившись об поличку, кришка почала збивати яйця одне за одним. Вони, немов ніндзя, підстрибували й летіли прямісінько в пухнастика та, розбиваючись, міцно прилипали до його котячої шерсті.

Від несподіванки рудий підстрибнув та задів миску з салатом, яка перекинулась, й все, що в ній було, полетіло в бік рудого. Пухнастик жалібно нявкнув. Він хотів відскочити, але не розрахував сил та, послизнувшись, впав у каструлю з борщем.

Рудий потягнувся за сосисками та, коли простягнув лапки й зачепив сосиски кігтями, вони впали на шию, як намисто. Перелякавшись не на жарт, рудий вистрибнув з каструлі.

Бажання вкрасти їжу з холодильника пропало. Єдине, чого хотів пухнастик, — вибратися з нього якомога швидше. Він спробував відчинити холодильник й зрозумів, що дверцята міцно зачинені. Залишалося рудому чекати, поки хтось з родини не визволить його з цієї безжальної та холодної котячої «тюрми».

Він сів на поличці біля каструлі з борщем та заплакав. Холодильник відчинився, рудий стрибнув до рук господарці та почав жалітися, яких неприємних пригод він тільки-но зазнав.

Шкода стало господарці пухнастика. Вона його віднесла до ванної кімнати та відмила від бруду. Коли шерсть рудого стала чистою, господарка загорнула пухнастика в теплий рушник й попросила не красти їжу з холодильника.

Пухнастик важко зітхнув та пообіцяв більше так не робити.

Авторка: Інга Квітка.