Шлях додому

Крістіан навіть не знав, що сказати, і тут йому прийшла одна думка, і він запитав:

- Ти часто так ходиш?

- Іноді буває цим шляхом. Мені так комфортно. Я ще не одружилася, люди з цього села мене ще не наздогнали та не засікли мій план втечи. Але я вже казала тобі, що було б краще, якби ти сам пішов цим шляхом, ось бачиш я ледь не застрягла у стіні, - бурчала вона.

Крістіан посміхнувся і не звернув уваги на бурчання Баби Яги. І вони знову кудись пішли, крізь темний хвойний ліс. Незабаром стежка почала звужуватися, і вони вийшли на світлу галявину, де були колючі кущі та незвичне велике каміння, яке поклали дивним шляхом, як якусь конструкцію, немов Стоунхендж, але інший. У центрі каміння було складено немов велика літера П, це й був портал в його світ.

"Звідти ти можеш знайти дорогу додому", - сказала Баба Яга.

Крістіан раптом зупинився. Схоже, він не бажав йти. Крістіан почав ходити колами біля цього порталу. Баба Яга сіла на великий камінь і сказала:

- Здається, ми прийшли. Ну що, треба прощатися. Удачі тобі. Я зробила те, що мала зробити, але правда в тому, що ти не сказав, чим займаєшся, і чому ти отримав кулю і як тебе знайшов суккуб. Хоча мені чомусь буде шкода втратити тебе, Крістіане. Це трапилося зі мною вперше, хоча, можливо, і не вперше. Я сумуватиму за тобою.

Баба Яга споглядала за дивними діями Крістіана. Він заходив далеко від порталу. Вона здивовано запитала:

- Куди ти йдеш? Крістіане, ти йдеш не в тому напрямку. Там болото, і якщо йти далі  праворуч, то там моя хатинка. Я вивела тебе до порталу, і я маю йти додому, можливо, я назбираю ягід у болоті і зроблю торт».

Крістіан рішуче підійшов до неї і сказав:

- Пішли зі мною! Ну ти тут одна, а там мені буде веселіше. Ягиня, ти мені подобаєшся! Можна навіть сказати, що я тебе люблю! Йди зі мною!

Він обійняв її за руки і гаряче поцілував в губи, а потім ще раз палко поцілував, притиснувши до себе, він дивився їй в пристрасно в очі, а потім цілував скроні,  щоки, лоб, ніжно, пристрасно, немов не мав сили відпустити її та чекав позитивної відповіді. Баба Яга раптом засмутилася, та немов потанула у його пристрасних цілунках, перед її очима постали яскраві образи, немов вони разом, щасливі, дітки поруч, а потім прийшло яскраве розуміння реальності, вона відсторонилася і промовила з глибоким почуттям:

- Ти мені теж дуже подобаєшся, але я не можу піти з тобою у твій світ. Ось мій світ. Це казкова земля. Мені близько 300 років, а тебе десь 25 або 29 років. Що я буду робити у вашому світі? Ти також, чи потрібно тобі жити в моєму казковому світі? У тебе там буде кар’єра, гроші і, можливо, хороша пані зі твого світу. Іди, бажаю тобі щастя! І не забувай, тобі потрібно думати лише про щось добре, інакше ти не пройдеш через цей портал».

І вона пристрасно поцілувало його на прощання та поклала йому в праву руку якійсь свій талісман. Крістіан знов поцілував її, притиснув, довго дивився в очі, немов благав піти з ним, а потім пішов до чарівного порталу. Дівчина щось бурмотіла та тримала в своїй руці талісман, щоб він щасливо пройшов цей іспит камінням. Парубок зайшов в портал і зник.

Раптом Крістіан з’явився  у якомусь лісі, він трохи пройшов та вийшов до вулиці рідного міста. Тільки він був далеко від моря, де проводилася операція. Крістіан був одягнений у гарний костюм зі свого реального світу; здається, знову Баба Яга начаклувала. Люди навколо спочатку були здивовані появою людини, а потім про це забули і взялися за свої справи.