Хатинка Баби Яги

Він покосився на неї, подумав і вирішив приховати дещо та розповісти лише частину історії:

- Стався вибух, я дивом залишився живий і вхопився за дошку, проплив море, а потім винесло в річку, і мене врятувала білявка. Так. Це що була русалка? Я вже подумав, просто панночка топ-лес загоряє на пляжі. А ти й справді Баба Яга? Згадав, вона завжди допомагає. Виведи мене звідси?

Баба Яга завила:

- Ооооо. На мою хвору голову. Так ти попадашка, як я відразу не здогадалася. Вода так зіпсувала твій одяг, що я вирішила, що ти місцевий. Де, де. У казковій країні ти опинився, а світ твій далеко. Показати куди йти я можу, а далі сам.

Тут Крістіан почав сильно кульгати і закочувати очі, наче збирається від болю впасти та знепритомніти. Баба Яга зітхнула, шкода їй його стало, довго не їв, схуд он як, як же його кинути. Свиснула вона тихо і тут же з'явився килим-літак, вона клацнула пальцями і лози підняли Крістіана і поклали на килим і зникли. Руки і ноги хлопця звільнилися. Дівчина сіла на килим-літак і вони полетіли додому, до хатинки на курячих ніжках.

Вона легко зістрибнула на траву біля хатинки, а килим зігнувся і викинув Крістіана прямо на велику дерев’яну лавку. Хатинка стояла на курячих лапах та з цікавістю споглядала, що тут коїться. Будинок був з дерева, на вікнах фіранки в горошок, а на даху ріс зелений мох. Баба Яга скип'ятила воду в чайнику, покидали цілющих трав і напоїла хлопця. Той начебто ожив, повеселішав, тільки кульгав сильно. І знову почав базікати:

- Ух ти. Хатинка на курячих ніжках. Встань до мене передом, а до лісу задом.

Але хатинка навіть не ворухнулася, а Баба-Яга лише презирливо хмикнула.

Хлопець не образився і продовжував:

- Тобто, ти повинна мене напоїти, нагодувати, та спати укласти. Це ж казка!

Чаклунка спідлоба подивилася на нього і лише буркнула:

- Тут що готель безкоштовний. Щас, усіх нагодуй, дай пити. Все про себе тільки думають. Царевичі. Допоможи, врятуй, а дякую мені хоч хто сказав? Значить так. Лазню я тобі так і бути зроблю. Вона цілюща, не можу ж я тебе кинути хворого. Ти вже поїв за мої гроші в таверні. А спати будеш в передбаннику в лазні. У будинок я тебе не пущу. Кіт Василь, швидко додому. Крістіан, завтра буде сніданок, так і бути вкажу шлях, і все на цьому. Так як чарівний клубочок, який вказує шлях, взяв царевич Едуард, і поверне лише через три тижні.

Влаштувавши постояльця в лазні, дівчина з котом гордо пішли спати в хатинку і вона демонстративно грюкнула дубовими кованими дверима.

Крістіан з цікавістю розглядав місце, де його поселили. Лазня була тепла, під дахом висіли різні сухі трави, гриби,  іноді жаб’ячі ноги чи крила кажанів. Подушки чи ковдри не було, спати довелося на жорсткій лавці. Відчувався аромат трав і дерева. Сон до нього не йшов, на лавці було не зручно спати, і біль в нозі давала про себе знати. В голові крутилися думки про те як вибратися і що робити, хотілося більше дізнатися про цей світ. Цілющий запах квітів приспав його і він заснув лікувальним сном. 

Настав ранок. Біля вікна хатинки літали красиві метелики: білі і червоні з чорними плямами. Баба-Яга прокинулася, вмилася водою з бочки, вдягла довгу чорну спідницю до п'ят і синю лляну сорочку з довгими рукавами, озирнулася навколо, але кота Василя в хатинці не було. "Знову втік гуляти. Цікаво, що приготувати на сніданок цьому хлопцю, не принц, але все ж", - подумала вона і вийшла з хатинки. Пахло чимось смачним. Вона принюхалася і пішла на запах. Недалеко від хатинки Крістіан смажив яєчню, а поруч чинно сидів чорний кіт Василь і спостерігав за цим. Поки яєчня готувалася, Крістіан сидів на землі і витягав кулю з ноги. Було багато крові. Побачивши Бабу Ягу, він швидко сховав кулю за спину, намагаючись зобразити посмішку на своєму обличчі, повідомив: "Ягіня, яєчня майже готова. Можна снідати!". У неї підкотив ком до горла. "Бач, яєчню зробив і з ногою говорить все добре, а там рана моторошна і куля. Його ж терміново лікувати треба", - подумала вона і швидко побігла в хатинку. Крістіан отетерів, завмер і не міг зрозуміти, що він зробив не так. Як раптом з хатинки вилетіла Баба Яга з мискою з живою водою і вилила йому на ногу.

Спочатку з рани зник гній, потім потік крові зупинився, через декілька хвилин рана зажила і набула рожевого кольору, а ще через деякий час рана зовсім зникла, ніби рани не було. Крістіан недовірливо торкнувся рукою ноги і здивовано подивився на неї. Нога вилікувалася. Баба-Яга лише промовила: "Жива вода лікує".

- Будь ласка, Ягиня, сідай зі мною поїси! - попросив він її, поклавши на стіл сковороду з яєчнею.

А потім Крістіан поставив самовар з чаєм, і навіть десь знайшов на її території банку вишневого варення.

Яга відчула щось тепле у грудях, так ще ніхто не піклувався про неї, та й вирішила, що молодого чоловіка ж цим не нагодуєш перед довгою дорогою. Вона щось почарувала, та й на дерев'яному столі з білою скатертиною з’явилися пишні пампушки, ароматне сало, соковите м'ясо з печі, картопля з зеленню, від якої йшов пар ...

Баба Яга сіла на лавку і вони поснідали, весело поговорили, він їй ще цікавих історій розповів. Баба Яга відтанула і промовила, облизуючи ложку з варенням: "Гаразд, підкажу я тобі, як дістатися до твого будинку. Тобі треба йти в ліс. Темним лісом йти довго, потім пройти місце, де живуть дуже хижі звірі чи монстри, потім стежкою до дзеркала, воно пропускає лише тих, хто себе приймає таким, як він є. Є короткий шлях через ліс біля болота, але там тільки воїн пройде, та й то не будь-який. Або який пройшов довгий шлях воїна. А я ", - зітхнула вона, "Вже не та. Ноги ниють. Та й я давно спокійно живу без пригод: тихо, мирно у мене. Зозулі кують, горлиці співають, сови по ночам ухають. Хм. Є ще один короткий шлях. Значить так, вийдеш до моря, потім лісом, а потім невеликі, хі-хі, труднощі і потім до порталу. Ідеш в портал і ти вже вдома. Ось і все." Баба-Яга з задоволенням доїла яєчню: "Смачно".