Баба Яга

Баба Яга жила в темному хвойному лісі на зеленій галявині в дерев'яному затишному будиночку з вірним другом - котом Василем. Вони були друзями, бо вона була не дуже сердитою чи злою відьмою. Так вона була балакуча, але не зла.  Ця Баба Яга дійсно не їла дітей, вона віддавала перевагу солодким цукеркам - це смачніше. Вона іноді могла вдарити чарівною мітлою або причарувати - це легко, якщо хтось нападе і образить її душу. Вміла чаклувати і лікувати травами та розуміла мову тварин і птахів. Хоча їй було триста років чи трохи більше, вона була схожа на молоду жінку з рудим довгим волоссям і чорним вороном на плечі. Частіше була одягнена у синю полотняну сорочку, довгу фіолетову спідницю і теплу в’язану хустку з козячої вовни, яку вона накидала на плечі, якщо був холодний  вечір. Вона не була злою, часто шкідливою, бурчала, але не гнівалась і була дуже цікавою до нового. Біля свого будинку мала дивний напис на дерев’яній дошці, який мовив, що Баба Яга допомагає за гроші. І навіть ціна була написана, скільки коштує оренда зачарованого меча, чарівної кулі, яка може знайти шлях або вказую його, але, швидше за все, вона написала це так, щоб інші люди не заважали їй. Незважаючи на свою важку та шкідливу натуру, вона часто приходила допомагати гарним людям.

Ранок.

Баба Яга міцно спала і їй чомусь снилася апетитна юшка, яку вона ще не пробувала. Вона уві сні взяла ложку в передчутті чогось смачного, як уві сні з'явився кот Василь і заявив: "Прокидатися пора!". Дівчина прокинулася з важкою головою, видно вчорашня пінна вечірка вдалася на славу, тільки голова тріщала і гула. Тарілка з наливним яблучком світилася дуже яскраво. "І кому це я знадобилася так терміново?" - подумала вона і подивилася в тарілку.

Чарівна тарілка з яблуком засяяла дуже яскраво.

Зображення з’явилося на тарілці. Там можна було побачити біляву русалку з гарною мушлею  в  руках, яка була оточена різними яскравими рибами. Завдяки їй та магії русалка змогла зв’язатися з Бабою Ягою. Русалка промовила грайливо:

- Привіт! Я бачу, вчора ввечері було чудово, як завжди. Слухай, допоможи мені! Тут річка принесла двох цікавих людей. Я врятувала одного дуже гарного парубка. Він тонув, але зараз тримається добре. Вони оба одягнені дивно. Здається, вони з якогось далекого царство, і зараз вони лежать на піску та не встають. Це молода жінка і молодий чоловік. Можливо, їм потрібна допомога. Молодий виглядає таким привабливим та спокусливим. Давай, ти можеш допомогти йому? І зроби свій вигляд найкращим.

Русалка весело хіхікнула, і зображення на тарілці зникло. Баба Яга сіла.

"Вродливий юнак, добре, я буду виглядати гарненько. Що з ними там сталося?" - подумала вона, взяла повну пляшку з лікувальним зіллям, улюблений ніж та маленький мішечок з грошима.

Через деякий час вона прийшла на берег річки. З води з’явилася русалка:

- Подивися на цього красеня: плечі у нього широкі, м'язи сильні, такий чарівний. Допоможи!

Вона знов хіхікнула, поглянула на хлопця, махнула рукою і попливла до свого дому в річці.

Баба Яга подивилася на обох людей, які лежали на березі річки. На перший погляд здається, вони живі, можливо, лише дуже втомлені. Хоча вона не оглядала їх дуже багато часу. Дерев’яною палицею обернула панночку з чорним волоссям. Це була молода жінка з розірваною на клаптики спідницею, з пишним бюстом п’ятого розміру і пухкими губами, темні очі дивилися прямо на неї.

"Вона жива", - подумала Баба Яга. "Вона вдає, що хвора. Можливо, вона спокушає молодого чоловіка. Гаразд, що там з ним?"

Юнак дивився на неї дивно, але не міг піднятися. Вона сіла і щось бурмотіла дивною мовою, а потім з силою влила йому в рот рідину зі своєї пляшки. Це була цілюща чарівна рідина. В нього з'явилися невідомо звідки сили та він відразу сів, подивився на сусідню чорноволосу молоду жінку, потім поглянув на річку. Блондинка зникла. І ця нова рудоволоса дивилася на нього дивно, і її очі були розумні і добрі. Він сидів на піску і, зігнувши пальці, ворушив руками, здається, сила м'язів почала повертатися до нього. Він з цікавістю запитав: "Хто ти?" Молода жінка у довгій сукні, спочатку поглянула на річкову воду, а потім холодно відповіла йому:

- Мене звуть Баба Яга. Здається, ви здорові, вам просто потрібно їсти. Йдіть до шинку. У цій таверні добре готують смачні страви та приймають незваних гостей. А власник таверни - мій добрий знайомий, і він підтримує там порядок серед місцевих злодіїв, шукачів пригод та інших. Треба йти туди, недалеко звідси.

Юнак засміявся:

- Ну, ти й гумористка. Як ти можеш бути Бабою Ягою, бо та старенька з клюкою та поламаною ногою? Баба Яга - персона з українських казок. Добре, тоді мене звати Крістіан.

Він вирішив, що вродлива молода жінка хоче таким чином привернути його увагу. Він звик до уваги дівчат, але ця чомусь йому сподобалась.

- А мене звати Анна, - мляво вимовила жінка з чорним волоссям.

-Може, ти покажеш дорогу? Не могли б Ви допомогти мені? Чим ти займаєшся? Ви місцева медсестра?  - запитав зацікавлено Крістіан у Баби Яги.

- Йди прямо, і там знайдеш шинок. Він недалеко від цього місця, - відповіла та.