Пригоди переродженого

Розділ:3 Легенда про стародавній Храм (частина-1)

На наступний ранок Корті і його вірний чотирьох лапий помічник відправилися прогулятися по місту, щоб його обдивитися і поможливості зайти невеличкий заробікт бо гроші вже на мілі, під час руху по одному з багатьох провулків які є в цему містечку  Лакс улововив запах крові і тихенько заскулів привертаючи увагу Корті 

 

Що таке запитав Корті Лакг махнув головою показуючи щоб Корті йшов за ним,

пройшовши пряно і повернувши на право Корті і Лакс побачили двух людей без свідомості які лежали на землі і ще трьох які окружили 2 красивих ельфійок 

і нохіли з ними розважитися 

Один з трьох замітив що гг і Лакс стоять в провулуку сказали йому  щоб вони йшли своєю дорогою но Корті не дослухавши його до кінця сказав Лаксу.

Лакс, почувши команду, миттєво кинувся вперед. Його тіло стало розмитою тінню, коли він стрибнув на найближчого з нападників. Різкий гавкіт і блиск гострих зубів змусили бандита відступити зі страхом в очах.

"Що за чортівня?!" – вигукнув один із них, витягаючи ніж. Але Корті, не гаючи часу, зняв з плеча лук і, з неймовірною швидкістю, натягнув тятиву. Стріла пролетіла повз вухо другого нападника, втикаючись у стіну позаду нього

 

"Наступна не промахнеться," – холодно промовив Корті, його голос звучав мов лід. Нападники обмінялися переляканими поглядами. Вони явно не очікували такого опору.

"Ми просто жартували, нема чого так серйозно," – промимрив третій, повільно відступаючи.

 

"Жартували?" – саркастично перепитав Корті. "Напад на беззахисних – поганий жарт."

Ельфійки, досі шоковані, притиснулись одна до одної. Їхні очі блищали від сліз, але в них світилася вдячність. Лакс, побачивши, що загроза минула, повернувся до них, обережно підходячи і тихенько повискуючи, ніби запитуючи, чи все в порядку

"Дякуємо вам," – прошепотіла одна з них.

"Це не проблема," – відповів Корті, опускаючи лук. "Що ви робите в такому місці наодинці?"

 

"Ми мандрівниці з західних земель," – пояснила друга ельфійка. "Шукаємо стародавній храм, про який розповідають легенди. Але ми заблукали в цьому місті

Ясно  промовив Корті і запитав а як вас звати бо без імені незнаю навіть як

до вас звертатися.

Мене звуть Елірія відповіла 1-ша ельфійка, а це моя сестра Ліана. 

 

"Приємно познайомитись. Я – Корті, а це мій вірний друг Лакс," – відповів він, погладжуючи друга по голові

Раптом Лакс насторожився, його вуха піднялись. Він повернув голову в бік темного провулку. "Що там таке, хлопче?" – запитав Корті

З тіні з'явилася постать у темному плащі. "Ви вплутались не в свої справи," – пролунало з-під капюшона. Голос був холодним і беземоційним.

 

"І хто ж ти такий?" – кинув Корті, знову беручи до рук зброю."Той, хто не дозволить вам піти звідси живими," – відповів незнайомець, витягаючи довгий меч, який мерехтів у слабкому світлі.Ситуація знову напружилась. Ельфійки відступили назад, ховаючись за Корті. Лакс гарчав, готовий до нового бою.

 

"А от і наш несподіваний поворот," – тихо сказав Корті, готуючись до сутички.

Чому таємничий незнайомець полює на них? Які таємниці ховає стародавній храм, який шукають ельфійки? Попереду їх чекало ще більше небезпек і загадок, і Корті розумів, що ця пригода стане випробуванням для них усіх.

 

Корті приготувався до сутички, відчуваючи, як напруга наповнює повітря. Ельфійки Елірія та Ліана притиснулись одна до одної за його спиною, їхні очі блищали страхом. Лакс гарчав низько, не зводячи погляду з загадкового незнайомця. Чому ти нападаєш на нас?  – твердо запитав Корті.

"Ви втрутилися в справи, які вас не стосуються," – відповів той, піднімаючи меч, що мерехтів незвичайним світлом.

Корті помітив давні руни, викарбувані на лезі. "Цей меч... він не звичайний."

"О, ти впізнав його," – незнайомець криво посміхнувся під каптуром. "Можливо, ти більше, ніж просто випадковий мандрівник."

Не чекаючи відповіді, незнайомець кинувся вперед. Корті ледь встиг вихватити  свою зброю, щоб відбити удар. Зіткнення сталі відлунювало в тісному провулку.

 

Лакс стрибнув убік, намагаючись обійти противника з флангу, але швидкий жест незнайомця викликав спалах енергії, що відкинув пса назад.

"Лакс!" – вигукнув Корті, його очі розширилися від тривоги.

Елірія виступила вперед, її руки засвітилися м'яким блакитним світлом. "Він використовує темну магію! Ми повинні об'єднати наші сили!"

Ліана кивнула, починаючи співати стародавньою ельфійською мовою. Їхня з'єднана магія створила захисний бар'єр навколо них.

Відчуваючи тепло їхньої магії, Корті набрався нових сил. "Час закінчувати це!"

Швидким рухом він вибив меч з рук незнайомця, і той зісковзнув по бруківці.



#6036 в Фентезі

У тексті є: преродження

Відредаговано: 25.02.2025

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше