Вишня, вишня, вишня. Знімати із дерева, мити, дрилювати, вимивати черв'яків і в'ялити. Постійний процес. Оох. Як це монотонно. І як же мало МаріКи лишається для дитини, вона вже мовчить щодо чоловіка. То не в тей степ. Доки дрилювала вночі вишні, то подивилась фільм Посвячений, про людські спільноти та важливість емоцій і пам'яті. Дуже сподобався, вирішила знайти для скачування в свою фільмотеку.
Частину вишень замочила мити, і помила, але не в першу добу взялась до переробки. Почали бродити. Стало так школа вирощеного урожаю. І ось тут промайнула думка про домашні оцти. На просторах ютюбу знайшла канал Fermentera про виготовлення оцтів із усього, буквально, і про ферментовані(квашені) овочі. Цікаво. Тепер вся підгуляла та зовсім покусяна але не поцвіла ягода іде на оцти. Величезна подяка авторці каналу за її роботу і розповсюдження знань.