Цього дня було багато подій. Але, як водиться, МаріКа майже нічого не пам'ятала наступного дня. Що ж для неї стало головним в цю п'ятницю? Це її кулінарне натхнення. Тричі готувала смачні страви. Та, після тривалих роздумів, рішення діяти так ніби ...
Із їжі МаріКа порадувала близьких запіканкою із творогу із кускусом та бананами без цукру, меду або інших цукрозамінників, крокети із картоплі із обсмаженим м'ясним фаршем та бринзою зпґапечені в сметанному соусі. На вечерю, несподівано для самої себе, МаріКа приготувала суп із горошком та фаршем із собою приправлений свіжими томатами (соба - японська гречана локшина). Жодних рецептів, лише натхнення та творіння за настроєм. Кускус, що його вона готувала в четвер, та запіканка із картоплі із помідором та фаршем, стали її натхненниками.
Величезна подяка свекрові, який власним прикладом показав що цілі заморожені помідор ніколи не завадять в господарстві. А їх же ще можна нарізати скибками перед заморожуванням.
Щодо рішення діяти так, ніби. Воно прийшло підля того як в стомільйонний раз МаріКа проходила своїм захаращеним двором. Розкидані з минулого року касети для розсади, лотки в яких виставляла їжу котам. Якісь обривки та шматки. Залишені паростки годжі, до кращих часів та різні дрібнички залишені, забуті чи принесені вітром. Безлад та закинутість. Бачачи це все МаріКа трохи відсторонилась від свого постійного супутника роздратованому і в купі із розчаруванням і згадала що днями бачила допис про техніку "так, ніби". Суть її в тому, аби діяти так як ти би діяв якби в тебе було саме те.
Наприклад: