Три дні до дня народження

 Три дні до 36го дня народження МаріКи відзначилися безсонням. Кілька годин тому вибухи налякали до безсоння.  Війна, ніколи б не подумала до лютого що це торкнеться і мене. Та ось травень, три місяці повітряних тривог та певне збайдужіння до звуків зеніток, що оберігають небо над селищем. 

Три роки та три місяці тому вона, МаріКа, лишила все позаду і поїхала до щойнознайомого мужчини, подивились землю та вести спільні справи. Харизма та затишність його у власному домі підкорила її, та збурила гормони. Вже назавтра вони разом, обійнявшись, на лавці у парку телефонували її матері та просили благословення. 

Два роки та два місяці тому МаріКа стала матір'ю. 

Цієї ночі, чуючи вибухи, притискала до себе сплячу дитину та очікувала відбою повітряної тривоги. Сподівалась поспати. Та минали години, а сон не йшов. Лиш згадки про початок життя в цьому домі із чоловіком. 

Чим минулий день відрізнявся до неї від інших? Побачила себе у відеоповідомленні знайомій та усвідомила скільки зморщок, насправді, є на її моложавому обличчі. Це спонукало зробити давно надумане - перенести із будинку-сховку до житлового дому дзеркало аби бачити себе та мати зв'язок із собою сьогоденною, а не зі спогадами із часів роботи у Києві, або, ще краще, себе шістнадцятирічної зі щойно проколотими мочками вух у відбитку дзеркала в бабусиному домі. 

Жити в моменті, зараз . Це поки ціль. Спогади, книги та мрії ось такою була МаріКина реальність. Навіть цього дня.

🏵️🏵️🏵️🏵️🏵️

____________________________________________________________

Дякую вам за увагу приділену моєму щоденнику. Зустрічатимемося часто. Доки графік не визначила. За натхненням