Пригоди мого дитинства ,автобіографія,

2 частина. Коза

З часом  мені стало не цікаво гнати саму корову .Я хотіла чогось екзотичного , я хотіла козенята .І врешті , вмовила  маму , купити козу.Одного дня мама принесла , додому козення.Радості не було меж ,я доглядала, кидаючи траву, напувала,І з козеняти виросла гарна коза.Колір. був білий з сивими плямами.І у неї були довгі гарні роги , які я часто стукала рукою по них .А вона відповідала тим же,своїм беготіням вона вітала мене і проводжала .Ця тварина була дуже прив'язана до мене .Паслась вона на городі , на траві де ріс ревінь з великими листками ,які вона полюбляла поїсти .Я її доїла і вона давала смачнюще молоко ,яке я випивала прямо на городі . Вербу ,листочки ,капусти,,яблука ,вона охоче їла  І одного дня  я вирішила погнати її разом з коровою на пасовище ..От вона дала мені клопоту , коза перелякана боячись машин ,на дорозі  які проїжали .Почала бігти куди очі глядять .І забігла ча чиєсь подвір'я а я за нею .О це була морока привчити її іти разом з коровою ,довелось добре попотіти .Перш ніж коза навчилась іти разом , з коровою  ,тобто заду  корови .А я збиткуючись з неї хапала її ,за хвіст сміючись ,.А вона обертаючись , стукала рогами мене по руці .І жадібним беканям , відбігала в перед .Прийшовши на пасовище вона смирно Паслась .А коли досхочу наївшись соковитих трави .Приходила до нашої компанії вдягалась на траву . Смирно жуючи траву спокійно відихала лежачи ,слухаючи  наші розмови  , сміх  а ми грали гру картів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше