Мрія, яку ти створюєш сам

Світ у країні Сонних Поличок поволі стихав. Сни повернулися на свої місця. Букля ніжно складала їх у свій маленький мішечок, який знову сяяв зсередини, як світлячок у банці.

- Нарешті порядок, - задоволено сказала вона, поправляючи крильця. - Тепер діти по всьому світу зможуть спати спокійно.

Фліп-Флоп гордо засунув руки в боки, хоч і стояв на хиткій полиці.

- Без моєї експертної присутності ми б, звичайно, теж впоралися… але не так ефектно! - проголосив він.

Лапка радісно тявкнула. Міла озирнулась. Там, де щойно вирувала темрява, тепер світилося ніжне сріблясте сяйво. Бульбашка-мрія, яку вона створила, тихо кружляла над її головою, немов жива.

- То… ми можемо повернутись додому? - запитала Міла.

- Звісно, - кивнула Букля. - Але запам’ятай одну важливу річ.

Вона підлетіла до дівчинки й торкнулася теплим світлом її чола.

- Гарні сни - це не тільки моя робота. Ти теж їх створюєш. Кожна добра думка, кожна мрія перед сном - це маленьке світло. І навіть коли тривога поруч… ти завжди можеш створити власну бульбашку-мрію.

Міла всміхнулася.

- Я пам’ятатиму.

Букля розкрила крильця, і повітря перед ними закружляло золотими іскорками. Знову з’явилося кругле сяюче віконце - шлях додому.

- Ходімо, - тихенько сказала Букля.

Міла взяла Лапку на руки, Фліп-Флоп стрибнув на її плече. Вони зробили крок - і кімната Міли ожила м’яким місячним світлом, ніби ніч анітрохи не змінилася.

- Ти була справжньою відважною мрійницею, - прошептала Букля, зависнувши біля вікна.

- А завтра? Ти знову прилетиш? - запитала Міла.

- Якщо ти мріятимеш… я завжди поруч, - відповіла Букля й легенько дзенькнула, як маленький дзвіночок. Мішечок із снами тихесенько засяяв - і Букля зникла, залишивши золотий слід.

Міла з Лапкою вмостилися на подушці. Фліп-Флоп зітхнув і заліз у шафу, бурмочучи про «важку нічну зміну». Дівчинка заплющила очі. І цього разу бульбашка-мрія народилася сама - легка, тепла й світла.

Бо вона вже знала:

Найкращі сни - це ті, що створюються всередині серця.