Небажане прибирання

Над містом тихенько піднімалося лагідне ранкове сонечко. Його теплі промінчики ковзали дахами, заглядали у парки, торкалися ще сонних дерев і навіть примудрялися пробратися у маленькі сквери, де пахло свіжою травою. Сонечко весело підморгувало людям, які, незважаючи на вихідний, поспішали у своїх справах.

А потім один золотий промінчик з цікавістю зазирнув у віконце маленького будиночка на тихій вуличці. Він ковзнув по рожевих фіранках, торкнувся плюшевого ведмедика на полиці - і полоскотав щічку дівчинці, що солодко спала у своєму ліжечку.

- Ой! - Міла ворухнулася, сонно потягнулася і примружилася. - Сонечко, ну ще трішечки…

Але промінчик був упертий. Він знову торкнувся її носика. Дівчинка посміхнулася, відкрила очі - і одразу згадала: сьогодні вихідний!

- Ура! Можна цілий день дивитися мультики! - зраділа вона, схопившись за планшет. - І, може, трохи пограти в нову гру…

У цей момент з кінця ліжка долинуло тихе:

- Гав!

Це Лапка - її маленька, кумедна собачка породи йорк-тер’єр, яка вже давно не спала. Вона стояла, нахиливши голову, і дивилася на господиню уважними очима.

- Що, Лапко? - запитала Міла, вже натискаючи на кнопку планшета.

Та не встигла вона запустити мультик, як у двері постукали.

- Міло, сонечко, - пролунав ніжний мамин голос, - вставай, треба застелити ліжко і допомогти прибрати кімнату.

Міла скривилася.

- Але ж сьогодні вихідний! - простогнала вона.-— Я тільки-но прокинулася…

- Тим більше! Якщо швидко все зробимо, потім буде час і на мультики, і на ігри, і навіть на какао з маршмелоу, проговорив тато, заходячи в кімнату з мамою.

Над містом тихенько піднімалося лагідне ранкове сонечко. Його теплі промінчики ковзали дахами, заглядали у парки, торкалися ще сонних дерев і навіть примудрялися пробратися у маленькі сквери, де пахло свіжою травою. Сонечко весело підморгувало людям, які, незважаючи на вихідний, поспішали у своїх справах.

А потім один золотий промінчик з цікавістю зазирнув у віконце маленького будиночка на тихій вуличці. Він ковзнув по рожевих фіранках, торкнувся плюшевого ведмедика на полиці - і полоскотав щічку дівчинці, що солодко спала у своєму ліжечку.

- Ой! - Міла ворухнулася, сонно потягнулася і примружилася. - Сонечко, ну ще трішечки…

Але промінчик був упертий. Він знову торкнувся її носика. Дівчинка посміхнулася, відкрила очі - і одразу згадала: сьогодні вихідний!

- Ура! Можна цілий день дивитися мультики! - зраділа вона, схопившись за планшет. - І, може, трохи пограти в нову гру…

У цей момент з кінця ліжка долинуло тихе:

- Гав!

Це Лапка - її маленька, кумедна собачка породи йорк-тер’єр, яка вже давно не спала. Вона стояла, нахиливши голову, і дивилася на господиню уважними очима.

- Що, Лапко? - запитала Міла, вже натискаючи на кнопку планшета.

Та не встигла вона запустити мультик, як у двері постукали.

- Міло, сонечко, - пролунав ніжний мамин голос, - вставай, треба застелити ліжко і допомогти прибрати кімнату.

Міла скривилася.

- Але ж сьогодні вихідний! - простогнала вона.-— Я тільки-но прокинулася…

- Тим більше! Якщо швидко все зробимо, потім буде час і на мультики, і на ігри, і навіть на какао з маршмелоу, проговорив тато, заходячи в кімнату з мамою.

Мама підійшла ближче, поправила ковдру й лагідно сказала:

- Ми з татом зараз сходимо до магазину - треба купити трохи продуктів на обід. А ти, поки нас не буде, спробуй зробити сюрприз - навести лад у своїй кімнаті.

Вони поцілували дівчинку в щоку, погладили Лапку і вийшли з квартири.

Мама підійшла ближче, поправила ковдру й лагідно сказала:

- Ми з татом зараз сходимо до магазину - треба купити трохи продуктів на обід. А ти, поки нас не буде, спробуй зробити сюрприз - навести лад у своїй кімнаті.

Вони поцілували дівчинку в щоку, погладили Лапку і вийшли з квартири.