«Дубайський тріумф Марка»

Після гренландської пригоди й африканського сну, що його навіяла ангіна, Марко нарешті повністю одужав. Літо було в розпалі, і вечорами в будинку Марка панував спокій. Одного такого теплого вечора, зібравшись усією родиною у вітальні, вони дивилися телевізор. На екрані йшла нова, захоплива телепередача "Хто смілий і талановитий?". Діти з різних куточків світу демонстрували свої незвичайні вміння: хтось співав так, що мурашки бігли по шкірі, хтось виконував складні акробатичні трюки, а хтось танцював так, ніби парить у повітрі.

      Тато Марка, дивлячись на цих юних зірок, раптом замислився. "Знаєш, Марко, а ти теж міг би виступити на такій передачі," – мовив він, задумливо дивлячись на сина. Мама Марка, що саме наливала чай, здивовано підняла брову. "Адже ти так гарно малюєш на склі піском. Твої історії, створені золотим піском, просто чарівні!"Мама придивилася до екрана уважніше і помітила напис у кутку: "Знято в Дубаях". Її очі засяяли. "Ого! А це ж у Дубаях знімають! Марко, а ти хотів би виступити на такій великій сцені у Дубаях?" – запитала вона, обернувшись до сина.

       Марко, який досі здебільшого мовчав, приголомшений несподіваною пропозицією, раптом просяяв. Його очі загорілися, а на обличчі з'явилася широка усмішка. "Так! Дуже хочу!" – вигукнув він, підскочивши на дивані. Тато посміхнувся і кивнув: "Тоді готуйся, синку. Родина їде у Дубаї!"

Наступні дні в будинку Марка були сповнені метушні та підготовки. Марко, натхненний майбутньою поїздкою та виступом, з ентузіазмом готував усе необхідне для свого пісочного шоу. Він обирав найчистіший пісок, перевіряв світлову панель, вигадував нові сюжети для своїх історій. Тато тим часом зайнявся організаційними питаннями: знайшов контакти телепередачі, домовився про участь, а головне – придбав квитки на літак.

      Нарешті настав день вильоту. Переліт був довгим, але Марко був сповнений передчуття чогось неймовірного. Прибувши до Дубая, родина вирішила використати єдиний день перед виступом для знайомства з містом. Батьки знали, як важливо Марку відчути атмосферу цього місця, щоб його пісочні історії були ще більш натхненними.

      Вони гуляли містом, роздивляючись неймовірні хмарочоси, що сягали самого неба. Марка вразили величезні фонтани, що танцювали під музику, розкішні торгові центри, де можна було побачити все на світі, і пустеля, що підступала до самого міста, створюючи дивовижний контраст. Вечірні вогні Дубая були схожі на розсипані діаманти. Нарешті настав другий день – день виступу! Марко відчував легке хвилювання, але воно швидко минуло, як тільки він вийшов на сцену. Музика залунала, і його руки почали створювати дивовижні візерунки на склі. Пісок сипався, перетворюючись на замки, тварин, пустельні пейзажі та фантастичних істот. Глядачі затамували подих, спостерігаючи за магією під його долонями.

        Виступ пройшов тріумфально. Зал вибухнув оплесками. Після завершення Марка запросили на центр сцени, де йому урочисто вручили Почесну грамоту за талант та майстерність, а також – величезну, блискучу дубайську шоколадку! Марко був безмежно радий. Він не очікував такого сюрпризу, такої великої пригоди, яка почалася з невимушеної розмови біля телевізора. Це була справжня, хоч і невеличка, подорож, яка подарувала йому незабутні емоції та визнання.

           Проте, час летів швидко, і вже був час повертатися додому. Бабуся, яка вже сумувала за своїм улюбленим онуком, нетерпляче чекала його повернення. Марко віз додому не лише спогади та подарунки, але й нове усвідомлення власного таланту і впевненість у своїх силах. Він вже знав, що світ повний можливостей, і варто лише бути сміливим та відкритим до нових пригод.

© Yana Tarasevych серпень 2025р.