4

Ось так у двох вони пішли глибоко в ліс...

Вони йшли довго,ліс ставав все густішим ,темнішим ,поки зовсім не затягнуло все листям ,що навіть не було видно сонячного проміння. Олень почув ,що листя перестало шелестіти позаду нього і обернувся . Їжачок стомився в нього не було сил йти далі. Він не їв і не пив вже два дні. Олень розумів ,що отак посеред лісу зупинятися не можна ,бо тут повно хижаків! Але він не міг залишити маленького їжачка в біді. Він знайшов нірку для їжака,а сам рогами почав виривати й для себе сховок. Коли вже вмістився  в свою нірку рогами допоміг з гребти листя на дві нірки,так щоб їх не було видно для хижаків. Ось так вони відпочили пару годин і все було б добре ,та все таки їх знайшов хижак. Вовк біг лісом і вже відчував присутність інших тварин. Тому такому хижаку ,як він це було не важко. Він був голодним і хотів когось з'їсти. Та потрапивши на цих тварин він зазнав поразки!

-Хто ти? -запитав вовк у маленького бідолахи ,якого вже хотів з'їсти.

-Я -їжачок! А ви хто?

-Я-вовк ! І зараз я тебе з'їм ,бо дуже вже голодний!- і стрибнув вже на їжачка. Та не враховав він одного ,що поруч був хтось ще. Олень піднявся на лапи та буцнув вовка рогами,тей відлитів вдарившись об дерево!

-Йди звідси вовче ,нікого ти тут не з'їси ,тільки будеш мати клопіт!

Вовк підібрав хвоста ,став і пішов. Він був розчарований поразкою та розумів ,що олень сильніший і йому тут нічого не світить...

Ось так олень зрозумів ,що їжачка ще треба провести по лісу ,бо охочих з'їсти його дуже велика!