Десь в глибині Українських лісів ,живе родина їжачків. Мама й тато їжаки і ще,троє маленьких їжачків. Та саме з усіх дітей ,старший був непосидючий,впертий та хоробрий. Його завжди тягло на пригоди і всі вже звикли до такого характеру сина їжачка. Тато з мамою завжди казали ,що не можна самому далеко відходити від дому,бо вони ще маленькі й можуть заблукати. Та їжачкові дуже хотілося гуляти лісом,інколи йому дозволяли погуляти з дорослішими їжачками,тоді батьки не хвилювались. Батьки також гуляли лісом з їжачками ,збирали гриби та ягоди та багато часу приділяли одне одному. Коли наставала зима то батьки переставали хвилюватись тільки на цей час ,бо вони залягали в сплячку разом з природою. Та коли приходила весна,все розквітало. Природа прокидалась від довгого сну. І от ,в один із весняних теплих днів і сталась Велика пригода маленького їжачка! Того дня мама не дозволила їжачкові йти далеко в ліс з дорослими та він був надто захоплений лісом,передчуттям великих пригод. Тому коли їжачок побіг в перед і відірвався від дорослих не одразу зрозумів,що зайшов далеко і загубився в глибині лісу...
Шановні читачі, велике прохання підтримати книгу зірочкою та коментарем. Додавайте книгу у бібліотеку щоб знати про оновлення твору. Буду вдячна за підписку ! Сьогоднішні реалії нашого життя гнітять не тільки дорослих ,але й страждають наші дітки,тому хочеться внести трохи казки та добра цією історією! Ох вже ці дітки... Та без них мами не бачать свого життя!