Коли закінчились уроки всі дітки пішли гуляти на вулицю. Після уроків можна трохи пограти ,присвятити час собі та друзям ,а потім іти робити уроки та домашні справи. Тож ми поспішили ,бо часу ,як завжди не вистачає.
Хлопчики грали в м'яча ,а ми з дівчатками збирали квіточки для віночків. Квіточки були різнобарвні і від того віночки ставали ще кращими. Ми любили це робити ,інколи робили це магічно.
Тож погравшись ,ми всі розходились по домівках. Для магічних тваринок завжди є робота,ми не такі ліниві ,як деякі звірі і люди. Спимо по пару годин і весь час можемо працювати,але й знаходимо час для родичів та друзів. Наше поселення" магічних істот" заховано ,і від людського ока, і від диких тварин. А ще ми звикли допомагати одне одному,як дорослі так і діти. Ми являємося всі однією великою,дружною ,магічною громадою. Тому ,як розповідала нам пані Сова,ми знаходимось у звичайному лісі, але відгороджує нас від усього світу ,якась магічна стіна. Яка допомагає й захищає наше поселення вже багато років. Колись по розповідям нашої вчительки,магічні звірі жили у мирі та гармонії ,з людьми та хижими тваринами. Це був надзвичайно гарний Світ миру ,спокою та любові у серцях кожної живої істоти. Та з роками все змінювалося,люди ставали злі,жорстокі, в їхніх серцях назавжди засіла ненависть та жадібність. Дикі тварини згадали ,що вони хижаки і почали вести на нас полювання! Тому наші старійшини вирішили всюди де ми залишилися створити такі магічні,захисні стіни і відгородитися від тварин та людей!