-Мона, ти можеш покликати Джі та її маму?!
-Так,матусю ! Вже біжу,але ми можемо спізнитись до школи! Й пані Сова знову буде не в захваті від того! Мамо ,а що їм переказати?!
-Скажи ,що вже через декілька днів ,настане саме той день, Івона все зрозуміє. А тоді вже й покличеш їх до нас! Все зрозуміла?!
-Так,мамо ! Я ж вже не дитина!
-Добре,"не дитино", йди вже!
Моя мама завжди так говорить ,хоч розуміє ,що ще трохи і я стану геть дорослою зайчихою. Так ,щось я довго збиралась ,треба швидше йти по Джі та її мамою ЄС. Джі - моя подруга з дитинства ,скільки пам'ятаю . Така весела,добра,всім хоче допомагати,інколи ляклива,але любить пригоди,непосидюча мишка Джі. Ви мабуть подумали як маленька мишка може бути подругою зайчисі? А ось легко ,бо ми магічні звірі і зріст мишки такий самий ,як в мене! Та я думаю,що все ж таки навіть якби вона була маленькою ,я все одно з нею дружила б. Поки я собі про фсе це думала,я вже підійшла до будинку мишки.
Тук-тук...
-Мона, добрий ранок! Заходь ,почекай Джі,вона зараз вийде з своєї кімнати.
-Добрий ранок,дякую пані Івона,але я прийшла й за вами ! Мама просила передати ,що їй потрібно поговорити з вами про тей магічний день!
Ой! Я ж не мала цього казати! Дорослі звірі забороняють нам слухати про цей важливий день для всього лісу! Це все скрито від наших вушок та очей. Але ж це так ,цікаво для нас,як вони не розуміють цього! Ми знаємо ,що для малечі це небезпечно,бо ми ще не маємо тої магічної сили ,яку мають наші батьки.
-Тобто,про особливий день! Вона хоче з вами це обговорити!
-Тоді,хвилиночку. Я зараз одягнуся та підемо.
-Ооо,привіт Мона! Ти давно вже чекаєш?
-Ні,привіт Джі! Я прийшла нещодавно по тебе й твою маму.
І вже тихіше кажу їй
-Вони,будуть говорити про цю ніч!
-Ой,це вже незабаром буде! Тому я бачу ,що батьки такі схвильовані?!
-Так,мої теж! І постійно шепочуться,аби я не чула.
Ми зачекали ще хвилину пані Івону і пішли до нас. Пані миша вирішила відправити нас до школи раніше,щоб ми нічого не почули. Тому вона пішла до моєї мами ,а ми пішли у школу пані Сови.