Якось уночі з неба впала зірка, і Люмко побачив, як вона горить серед поля. — Допоможи… — прошепотіла вона. — Я втратила силу і не можу повернутися додому.
Світлячок зрозумів, що її вогонь гасне. Він полетів до друзів — Тінь-Хмари, Росинки й Кажанчика Мора. Всі вони принесли частинку свого світла, вологості, відлуння й тепла. Люмко змішав їх і створив іскру дружби, яку подарував зорі.
Вона засяяла, здійнялася високо й перш ніж зникнути, лишила на його крильцях вогняну крапку — маленький знак подяки.
Відтоді, коли падає зірка, Люмко піднімає погляд і шепоче: — Лети додому, друже. Ми ще зустрінемось у сяйві.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
