Пригоди Люмки

Люмко і Лісова Мелодія

 

Одного вечора ліс стих. Не співали пташки, не дзижчали комахи, навіть вітер не грав у кронах дерев.
Люмко відчув тишу — глибоку й тривожну.
Він полетів шукати Лісову Мелодію, адже без неї ліс втрачає життя.

Виявилося, що її викрала Павутинна Тиша — істота, яка ловить звуки в свої тонкі срібні сіті.
— Я не зла, — прошепотіла вона. — Просто хотіла, щоб хоч раз була ніч без галасу.

— Але музика — це дихання лісу, — лагідно сказав Люмко. — Без неї навіть тиша сумує.

Він торкнувся сітки своїм світлом, і струни павутини заграли.
То була пісня, яку почув сам вітер. Він підхопив мелодію, розніс її гілками, і ліс знову ожив.

З того часу Павутинна Тиша жила поруч — не ловила пісні, а тихо вплітала в них відлуння ночі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше