Пригоди Люмки
Люмко і Часова Роса
Одного світанку Люмко побачив росинку, що сяяла не як інші — всередині неї ніби текло світло часу.
— Я — Часова Роса, — промовила вона. — У мені живуть спогади й майбуття всього світу.
Люмко зазирнув у краплю — і побачив, яким він був: маленьким, боязким світлячком, який ховався від темряви. Потім — те, ким став: відважним другом, що освітлює шлях іншим.
— Хочеш побачити майбутнє? — спитала росинка.
— Ні, — відповів він. — Нехай воно буде сюрпризом. Якщо я й далі світитиму від щирого серця, воно точно буде добрим.
Роса усміхнулася, розсипаючись тисячами іскор.
І з того часу Люмко зрозумів: не варто боятися змін — бо час береже лише те, що світиться любов’ю.
#853 в Різне
#135 в Дитяча література
Відредаговано: 07.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
