Пригоди Люмки

Люмко і Дзвінка Росинка

 

Одного ранку, коли сонце ще не зійшло, Люмко почув тоненький дзвін — дзінь-дзінь-дзінь!
То плакала Росинка, що загубила свій дзвінкий голос. Без нього вона не могла співати пісеньку світанку, і сонце не виходило.

— Не хвилюйся, — сказав Люмко. — Я допоможу тобі знайти твій голос.

Вони полетіли на вершину старої ялини, де мешкала Ехо-Пташка, що збирала звуки. Вона зізналася:
— Я позичила голос Росинки, щоб навчитися співати. Не думала, що без нього сонце не прокинеться.

Люмко не сварив Ехо-Пташку — лише попросив її повернути голос. Коли вона це зробила, Росинка знову задзвенiла, і з-за обрію випливло золоте Сонце.

Відтоді щоранку, коли сходить світло, можна почути тихий дзінь-дзінь-дзінь — то Росинка дякує Люмкові за доброту.
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше