У маленькому селі, що потопали в зелені лісів Давньої Руси, жила собі кітка на ім'я Мальвіна. Уявіть, що Мальвіна - звичайнісінька сучасна кішка. Вона живе в будинку з дівчиною на ім'я Оксана. Вона була пухнастою, з очима кольору смарагдів, і найдужче любила досліджувати. Одного вечора Оксана розглядала старовинні речі, які дісталися їй від прабабусі. Серед них була маленька бронзова скринька, інкрустована дивними візерунками.
Оксана відчинила її, в Мальвіна, як і всі допитливі кішки, одразу ж зацікавилася. Вона стрибнула всередину, і щойно торкнулася дна скриньки, як кімнату огорнуло сліпуче біле світло. Коли воно зникло, Мальвіни вже не було.
Мальвіна розробила очі й побачила, що вона лежить на м'якій траві. Вона була не в своїй кімнаті, а посеред поля, оточеного густим лісом. Поруч не було ні багатоповерхових будинків, ні машин, ні навіть звичних звуків міста чи села. Замість цього вона почула незнайомий гомін і побачила силуети дерев'яних хат, які здалеку виглядали як іграшкові будиночки.
Мальвіна підвелася, обтрусилася і зрозуміла, що навколо немає нікого, хто міг би пояснити, що сталося. Їй доведеться розбиратися самій.
Одного сонячного ранку, коли село прокидалося, Мальвіна побачила метелика з крилами, що мерехтіли, наче дорогоцінні камені. Метелик пурхав над квітами, запрошуючи її до гри.
Мальвіна, недовго думаючи, побігла за метеликом. Вона пробігла повз хати, повз річку, аж поки не опинилася на краю густого лісу.
Ліс був великий і таємничий. Дерева тягнулися до неба, а сонячні промені ледь пробивалися крізь густе листя. Мальвіна зрозуміла, що заблукала.
Мальвіна, спостерігаючи за метеликом, раптом почула тихий писк. Вона підвела голову і побачила руде Білченя, яке сиділо на гілці дерева й тримало в лапках горішок. Воно виглядало здивованим, ніби ніколи раніше не бачило таких дивних котів, як Мальвіна.
Раптом вона почула тихий шелест. З-за куща виглянуло маленьке білченя.
- Привіт, хто ти така? - пропищало Білченя. Ти не схожа на наших лісових котів. І ти...пахнеш дивно.
"Привіт, Мальвіно!", - пропищало білченя.
"Ти, здається заблукала?"
Мальвіна кивнула.
"Я шукаю дорогу додому", - нявкнула вона.
Білченя, на ім'я Горішок, запропонувало свою допомогу.
Разом вони йшли лісом.
Горішок показував Мальвіна стежки, які знали лише лісові мешканці.
Вони зустріли мудру сову, яка сиділа на гілці.
Сова, на ім'я Мудра, підказала їм напрямок до річки, яка вела до села.
"Завжди слухай своє серце, Мальвіно!", - прогукала вона.
Мальвіна та Горішок дісталися до річки. Вона була широка і блискуча.
"На іншому березі Мальвіна побачила знайомі хати.
На березі її чекала дівчинка, на ім'я Оксана, яка дуже сумувала за своєю кіткою.
Мальвіна кинулася до неї, щаслива повернутися додому.
Моя кітка Мальвіна - справжня дослідниця. Її пригоди на Русі почалися, коли ми вирішили провести літо в селі. Мальвіна відразу закохалася в простори, де можна було бігати, ховатися і спостерігати за природою. Одного теплого літнього дня вона зайшла собі нового друга - метелика.
Бавлення з метеликом
Метелик, яскравий і життєрадісний, кружляв навколо квітів, а Мальвіна спробувала його наздогнати. Вона безтурботно стрибала, робила хитромудрі піруети, намагаючись втілити мрію про політ. Метелик, ніби розуміючи цей грайливий настрій, час від часу зупинявся на квітці, наче запрошуючи її до гри.
Вміння ловити момент: Мальвіна навчилася не тільки ловити метеликів, але й цінувати кожну мить безтурботності.
Дослідження простору: Вона відкрила для себе нові куточки саду, які раніше не помічала.
Поради від мудрої тітки Сови
Поруч у дуплі старого дуба жила тітка Сова. Вона була відома своєю мудрістю і часто спостерігала за життям у саду.Однлго вечора, коли Мальвіна відпочивала після цілого дня ігор. Сова вирішила дати їй кілька порад.
Поради тітки Сови
1. Будь теоплячою: "іноді, щоб досягти мети, потрібно трохи терпіння", - мовила Сова, натякаючи на невловимого метелика.
2. Шукай нові перспективи: "Не бійся підніматися вище і дивитися на світ з іншого ракурсу", - додала вона, маючи на увазі важливість зміни погляду.
3. Цінуй природу: "У кожній квітці і кожному листочку є своя краса. Не поспішай, щоб встигнути все побачити", - порадила мудра Сова, підкреслюючи важливість спостережливості.
Ці поради стали для Мальвіни джерелом натхнення. Вона навчилася радіти кожному дню, знаходити красу в простих речах і бути вдячною за свої пригоди на Русі.
#659 в Різне
#107 в Дитяча література
#927 в Сучасна проза
пригоди заплутаної історії, пригоди лісових звірів, пригоди кота
Відредаговано: 28.09.2025