Наступного дня Мадам Мур Мур вирішила дослідити місто з іншого боку — там, де стоїть старий Чарівний Ліхтар. По дорозі вона почула дивний звук: «Пі-пі-пі!» — це був маленький пташенятко з кумедним червоним капелюшком.
— Привіт! — сказала Мадам Мур Мур. — Ти хто?
— Я Піко! — відповіло пташенятко. — Я загубив свої крила-гумки і тепер не можу літати.
Мадам Мур Мур, звісно, не могла залишити друга в біді. Разом вони вирушили шукати крила-гумки. По дорозі до них приєднався ще й жвавий хом’ячок на роликах — Хом’ячко Буль. Він обожнював швидкі пригоди і завжди мав запас сиру в кишені.
Трійця друзів пробігла через Ліс Звучних Листочків, перескочила через Річку Вітрячків і нарешті дісталася до старої хати з червоною дверцяткою. Там на даху висіли маленькі крила-гумки, і Піко зрадів!
Але ось халепа: дах був слизький! Мадам Мур Мур і Хом’ячко Буль придумали хитромудрий план: зробили човник із старого капелюха та підняли Піко нагору. Крила-гумки були врятовані, і маленьке пташенятко нарешті злетіло!
— Ура! — закричав Піко, кружляючи у повітрі. — Тепер я можу літати!
— А ми тепер — команда пригод! — сміялася Мадам Мур Мур.
І так вони стали нерозлучними друзями, готовими до нових смішних та дивовижних пригод, де б вони не з’являлися.
Відредаговано: 22.04.2026