ЧАСТИНА 4 . ЯК КИЦІ ІМ'Я ВИБИРАЛИ

Світанок  . На стіні  годинник .

Стіл . На столі  тарілка  грінок . 

Ще чай  і  каша , ковбаса .... 

Ну словом  снідаймо ! Краса ! 

Замріялась  я  про  добавку , 

Аж  раптом чую :"Вам доставка !"

Я зиркнула  скоріш  в  віконце  , 

І бачу  , у промінні сонця 

До нас   летить  поштовий  голуб -

Дідок  суворий , гоноровий .

Як  завжди  з торбою  під крильцем  ,

І білим  пі'ячком  на спинці .

Його я  бачила  в дворі - 

Листи  приносив дітворі .

"Мені  доставка -я  питаю "

"Так , зараз  подивлюсь . Не знаю=

Птах  дивиться  щось  на  конверті - 

Ні. Це  листівка Лізаветі " 

"А мені  нема  листів , 

Від  друзяк  моїх  котів ?"

Будемо  перевіряти . 

Лиш  скажи  , як тебе звати ?"

"В мене  ще ім'я  немає  ..."

"Ну ,тоді , сказати  маю , 

Це вже пташечко  проблема ,

Бо  не пишуть  безіменним . "

В мене  серденько  розбилось .

Я так  сильно   засмутилась , 

Що  триматися  не в змохі , 

Вже  хотіла  лити сльози ...

"Так ! Тихесенько  , малеча -

Каже старша  кішка  ,  -легше ! 

Зливи  вистачило  з неба ,

Ще дощу нам  тут  не треба !"

"Та , не  треба  лити  сльози -

Каже дівчинка серьозно  -

Зовсім  тут   нема  проблеми .

Зараз  ми  тебе  назвемо !" 

Я на  Лізу  зирк з- під лоба , 

Те мені  не до вподоби  ,

Що  три дні  ми  вже сім'я , 

А я  досі  без ім'я .

Чом  раніше  не  назвала ? 

Чом тягнула  і мовчала ? 

Якось  гірко  все ж мені ....

Вірить  Лізочці  чи  ні ?...

Я подумала  , народ , 

І згадала  бутерброд , 

І ще  спільний  наш  куток 

Й гору  Лизиних  книжок .

"Добре , - Я кажу - я  згодна ,

Лтш  назвіть  красиво й модно !"

"Ок ,- сміється  Лізавета -

Як тобі  ім'я  Джульєтта ?" 

"Я - не  персонажка  з книжки ,

Хочу  щось  простіше  трішки ."

"Ну  а хочеш  зватись  Муся ? -

Поцікавилась  матуся . " 

Треба  щось  оригінальне  ! 

Мусі й Мурки  - вже банально !-

Відмахнулася   Марго  - 

Белла  будеш ?  Ні Чого ? 

Це в перекладі - Красуня !" 

"Ні ,Марго , навіть  не  думай !-

Каже  Ліза й  грозить  пальцем  - 

Ім'я  кішці  -  не  панянці  !" 

"Ой -  ой  -  ой , яка  розумна ! 

От  сама  бери  і  думай !" 

"Якшо  будете  свариться , 

Я сама   назву  цю  кицю !- 

Мама  злитись  починає " 

А мене  вже  й  не  питають , 

Яку  я хотіла  кличку 

Й що  мені  там  більше  личить .

Хіба  можна  щось  обрати  

Серед  оттаких  дебатів ? 

Вже  лякає   ціей  погром , 

Тож  ховаюсь  під  столом .

"Що  злякалася  , хвостатата ? -

Сивий  голуб  став питати , 

Під  столом теж опинившись 

І до  мене  прихилившись . " 

"Не  злякаєшся тут  з вами !-

Кажу  я й давлюсь  сльозами - 

В мене  серце  колить  жалком ,

Хіба  може така  сварка  

Вмить  зчинитись  через  кличку ? 

Це є  неправильно , логічно ?"

"Так , неправильно .Я знаю ,

Та в орослих  так  буває , 

І в  людей  і у котів , -

Птах  пояснював  як вмів , -

Кожен  хоче  бути  правим ,

Кожен  хоче  мати  право 

Говорити  своє  слово  ,

Сперечатись знову й знову ., 

Тільки  шкоа  гамір  цей ,

Часом  лізе на  дітей , 

Бо дорослі  забувають ,

Що взірцем  вже бути  мають , 

А не  лаятись  як  мавпи . 

Часом  чудять , що й казати .

Але потім  поговорять 

І затихнуть  наче море .

Є на  кожен  шторм свій штиль ! 

От кицюнічко  , повір ! "

Мене  тільки  пустив  страх , 

Аж  тут  чую :"Та- ра - рах !" 

Хтось  з  дорослих  розбив склянку , 

Розетілися уламки ,

На всі боки  і  під сліл  !

Добре  птах  прикрив  !

"Що  ж ви  робите  ,  дівчата  ?-

Строгий  голуб  став  кричати -

Ви три  дні  уже  рідня ,

А злякали  кошеня   , 

Так  он  що  його аж  трусить  , 

І не соромно  дивлюся ! "

Тут  дорослі  вже  замовкли , 

Очі миттю  стали мокрі .

Ліза  низько  нахилилась ,

І на мене  подивилась  . 

Каже  : "Ей  , кицюню  слухай ,-

Вже  бере мене  на  руки- 

Ми  хотіли  все ж як краще ...

Ну а вийшло ... Сама  бачиш ...

"Так  , кричали ви  мов гави ,

Але все не  так  погано !- 

Я  дивлюся  Лізі в очі .-

Знаю  я як зватись  хочу  !"

"Ну і  як ? -Питає  мама -

Поділися  вже   і з нами !"

"Хочу  бути  просто  Ася ,-

Кажу я  - Увесь  цей  пафос 

Дивних  кличок не  для мене 

Ася  - просто й завжди в тему . "

Старша  кішка  здивувалась :

"Як мала  ти здогадалась ? 

І пасує й  не  банально , 

Ну твоя кличка   , реально !"

"Все  і діло   шито - крито   -

Каже  голуб  діловито  -

Он  як , бачете   дівчата , 

Ім'я  серцем  обирати  , 

Перш за  все потрібно  було , 

А не  склянки  бити  , чули ? "

Тут  дівчатонька кивають , 

і мене  вже  обіймають, 

Гладять  лапки  , чешуть  носик , 

Отак от було все  просто ! 

Скельця   потім  ми прибрали ,

Голубу  зарплату   дали , 

І  побігли  як  сім'я  

Святкувать  млє ім'я !